Політико-системний вимір інформаційно-комунікаційних стратегій скандинавських країн (Швеція, Фінляндія, Норвегія) - Автореферат

Національна Академія наук УкраїниЗахист дисертації відбудеться «08» червня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Розглядається розвиток та формування інформаційного суспільства у скандинавських країнах, зокрема особливості розробки, прийняття і ефективного впровадження відповідних інформаційно-комунікаційних стратегій Швеції, Фінляндії та Норвегії. В дослідженні зроблено спробу критично осмислити досвід Швеції, Фінляндії та Норвегії у справі використання ІКТ з метою запозичення його певних компонентів для вироблення інформаційно-комунікаційної стратегії України. У Швеції, наприклад, це стрімке впровадження науково-технічних досягнень у виробництво, виділення коштів на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи; у Фінляндії варто запозичити принцип впровадження нових технологій в державне управління, а в Норвегії - принцип постійного навчання і можливість роботи в режимі онлайн.Її безпосередній вплив особливо позначився на становленні інформаційних суспільств, в яких створення, розповсюдження, поширення, використання, інтеграція і маніпулювання інформацією набули пріоритетного економічного, політичного і культурного значення. Такі скандинавські країни, як Швеція, Фінляндія та Норвегія, успішно формують і реалізують цілеспрямовану державну інформаційну політику, в основі якої - інформаційно-комунікаційна стратегія, орієнтована на зміцнення геополітичної та економічної ролі цих держав у XXI столітті. Пріоритетом було обрано розробку та впровадження інформаційно-комунікаційних стратегій, в першу чергу - спрямування інвестицій в науку та наукові розробки передових інформаційних технологій. Сьогодні відбувається глобалізація всієї міжнародної інформаційно-комунікаційної інфраструктури світу, де інфокомунікаційна галузь - сукупність телекомунікаційної, програмно-обчислювальної та інформаційно-комунікаційних технологій (способи і методи цих засобів використовуються для виконання функцій збирання, зберігання, обробки, прийому та передачі інформації кожної країни) - стає невідємною частиною всесвітньої глобальної мережі, основною ланкою процесу цивілізації. В цьому контексті у створенні національної інформаційно-комунікаційної стратегії України, ґрунтованої на врахуванні світового розвитку та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, може прислужитися, зокрема, досвід, набутий у цій сфері скандинавськими країнами.Зокрема, зазначається, що, незважаючи на досить широке вживання понять «інформація», «інформаційне суспільство», «інформаційна політика», виявлено неоднозначність у підходах до розуміння і трактування цих термінів. При цьому слід особливо підкреслити, що публічна політика не є сферою боротьби за завоювання політичної влади і вживання владно-примусових повноважень державної влади: в даному випадку термін «політика» використовується в значенні англійського терміну «policy» - лінія поведінки, курс, установка, стратегія. Сьогодні інформаційна політика та інформаційно-комунікаційні стратегії Швеції, Фінляндії та Норвегії не випадково привертають пильну увагу вчених: адже протягом декількох десятків років вони змогли перетворитися у високорозвинуті, самодостатні держави, посівши чільне місце серед успішних країн світу. Здійснений в першому розділі аналіз дає підстави для висновку, що теоретичні положення щодо проблеми інформаційно-комунікаційного розвитку країни розкривають сутність такого розвитку як необхідної умови успішності країни та проведення інформаційної політики. Серед найважливіших законодавчих документів, які є свідченням невпевнених спроб України розробити власну інформаційно-комунікаційну стратегію, є закон України «Про Національну програму інформатизації», закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», розпорядження Кабінету Міністрів України про створення Координаційної ради з питань підготовки та проведення Міжнародного конгресу «Інформаційне суспільство в Україні - стан, проблеми, перспективи», загальнодержавна програма «Електронна Україна», закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Міжгалузевої ради з питань розвитку інформаційного суспільства» тощо.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Статті у наукових фахових виданнях, збірниках наукових праць: 1. Кобринь Т.С. Шведський досвід гендерної політики / Т. С. Кобринь // Політологічний вісник: зб. наук. пр. Вип. 26. - К.: «ІНТАС», 2007. - С. 280-288.

2. Кобринь Т.С. Інформаційна політика Фінляндії в умовах глобалізації / Т. С. Кобринь // Політологічний вісник: зб. наук. пр. Вип. 30. - К.: «ІНТАС», 2007. - С. 389-400.

3. Кобринь Т.С. Імперативи інформаційної політики глобалізації / Т. С. Кобринь // Актуальні проблеми міжнародних відносин: зб. наук. пр. Вип. 81. Ч. 2. - К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2008. - С. 85-89.

4. Кобринь Т.С. Норвезькі фіорди інформаційно-комунікаційних технологій глобалізації / Т. С. Кобринь // Грані. - 2009. - №4(66). - С. 139-144.

5. Михайлюк Т.С. Швеція: історія становлення та реалії інформаційного суспільства глобалізації / Т. С. Михайлюк // Політологічний вісник: зб. наук. пр. Вип. 44. - К.: «ІНТАС», 2009. - С. 375-388.

Інші публікації: 6. Кобринь Т.С. Інформаційно-комунікаційні технології - основа інформаційного суспільства / Тетяна Кобринь // Наукові записки Луганського національного університету. Серія «Філологічні науки»: зб. наук. пр. Т. 2. Вип. 8. [«Предявлення світу в гуманітарних дискурсах ХХІ ст.»]. - Луганськ: Вид-во державного закладу «ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка», 2009. - С. 112-120.

7. Михайлюк Т. Розвиток інформаційного суспільства у скандинавських країнах / Тетяна Михайлюк // Віче. - 2009. - №24 (261). - С. 20-22. (У співавторстві, особистий внесок дисертантки становить 0,5 д.а.).

Размещено на .ru