Політико-інституційні засоби контролю правоохоронних органів громадянським суспільством - Автореферат

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана на кафедрі політології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Токовенко Олександр Сергійович, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, декан соціально-гуманітарного факультету Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Юрченко Сергій Васильович, Таврійський національний університет імені В.І. Сімферополь), завідувач кафедри політології і міжнародних відносин кандидат політичних наук, доцент Рудік Олександр Миколайович, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президенті України, заступник директора з наукової роботи Захист відбудеться “20” травня 2011 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.08 Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49027, м.Розбудова України як правової демократичної держави вимагає структурних перетворень та нових підходів до роботи правоохоронних органів, зокрема до здійснення контролю за їх діяльністю з боку інститутів громадянського суспільства. Сучасна світова практика довела, що тільки за постійної взаємодії, співпраці зазначених органів з контрагентами з числа організацій громадянського суспільства вони можуть якісно виконувати свої функції. Здійснюючи аналіз політико-інституційних засобів контролю громадянським суспільством правоохоронних органів, автор застосовував загальнонаукові та спеціальні методи. Вперше: - запропоновано та обґрунтовано поділ неурядових організацій, в межах яких відбувається взаємодія правоохоронної системи та громадянського суспільства на два типи, перший з яких включає організації, створені на основі єдності інтересів представників правоохоронних органів, а другий - організації, спрямовані на захист інтересів громадян, які не належать до числа представників правоохоронних органів; визначено види неурядових організацій спрямованих на захист інтересів громадян, які не належать до числа представників правоохоронних органів, а саме: правозахисні організації, що відстоюють суспільні інтереси і взаємодіють з правоохоронною системою лише ситуативно; правозахисні організації, що роблять це на основі постійної співпраці; групи тиску, що домагаються врахування партикулярних інтересів; організації, створені для здійснення контролю правоохоронних органів громадянським суспільством, які мають чітко виписаний правовий статус та інституційні можливості нагляду та контролю;Перший розділ дисертаційної роботи «Теоретико-методологічні засади дослідження контролю державних органів громадянським суспільством» присвячено розгляду основних здобутків у сфері дослідження громадянського суспільства та його можливостей контролю державних органів, накопичених у вітчизняній та світовій політології та формулюванню теоретико-методологічних засад дослідження контролю державних органів громадянським суспільством. Характеристикою першого етапу є те, що в його межах держава та громадянське суспільство практично не розділялися, оскільки як ключова дихотомія в межах даного етапу використовувалося протиставлення громадянське - природне. Під час другого етапу починається диференціація громадянського та державного, використовується дихотомія держава - громадянське суспільство, проте, хоча два поняття й розрізнялися, але чіткого протиставлення (і тим більше протистояння) не було. На громадянське суспільство покладалися функції зі сприяння, доповнення чи заміщення дій держави (Г. В. Ф. У другому підрозділі «Методологія дослідження політико-інституційних основ контролю правоохоронних органів громадянським суспільством» визначено поняття «правоохоронні органи» та категорії «влада громадянського суспільства» і «контроль».У першому підрозділі «Громадянський контроль та контроль громадянського суспільства: співвідношення понять» визначено особливості дослідження громадського контролю правоохоронних органів, їх взаємодії з громадськістю в Україні в наукових роботах С. Українські дослідники пропонують різні визначення громадянського контролю, включаючи до нього контроль з боку місцевих виборних органів і парламентський контроль; контроль з боку політичних партій, різних громадських формувань (або угруповань) - профспілок, трудових колективів, партій, рухів, фондів та інших утворень; контроль з боку телебачення і радіомовлення, громадської думки, громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, що проживають в Україні.

Основний зміст роботи