Політико-інформаційна детермінанта протиборства з сучасним міжнародним тероризмом - Автореферат

Інститут світової економіки і міжнародних відносин Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукНауковий керівник: доктор політичних наук, професор КАНЦЕЛЯРУК Борис Іванович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України головний науковий співробітник. Захист дисертації відбудеться „9” грудня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 01030, м.Динамічна глобалізація світу супроводжується численними непередбачуваними метаморфозами і катаклізмами в широкому соціоприродному вимірі, що дає підстави по-різному кваліфікувати цей феномен сучасності: як еру міжцивілізаційних глобальних зіткнень, як певну фазу панування глобальних ТНК, як період формування новітніх інформаційних суспільств, як завершальний етап становлення нового світопорядку, а відтак - й нових політичних та економічних центрів сили, якими вважають США, Європу, Китай, Японію, Росію, Індію. Ситуація з дослідженням цієї проблеми неоднозначна: з одного боку, чинник інформації зазвичай розглядається як дійовий засіб, який використовують терористи для досягнення своїх цілей, з іншого, висвітлюється його роль в реалізації заходів, спрямованих на протистояння тероризмові. Важливість і значущість дослідження проблеми інформаційного чинника у боротьбі з міжнародним тероризмом зумовлюють підвищений інтерес до неї з боку багатьох науковців різних країн: політологів, соціологів, істориків, юристів та інших фахівців - теоретиків і практиків. Різні аспекти проблеми протистояння міжнародному тероризмові з використанням ЗМІ розглядалися у наукових працях зарубіжних дослідників, зокрема, Д.Андерсона, Дж.Арквілла, Б.Барбера, Ж.Бодріара, М.Брайяна, Ш.Вайна, І.Валлерстайна, Т.Веделя, Г.Веймана, Е.Германа, К.Давіда, М.Девоста, Д.Деннінга, Б.Дженкінса, Дж.Драпера, К.Еверетта, Дж.Істона, Е.Карра, М.Кастельса, Р.Кеохейна, А.Кроукера, Д.Кука, Д.Легарта, М.Лібікі, Дж.Макліндона, Г.Маклюена, Г.Міхелса, Дж.Ная, М.Невіша, К.Нейла, Д.Ралькоффа, К.Шеннона, Г.Шіллера, а також російських - С.Авсейкова, В.Ахмадулліна, Є.Бойцової, Л.Берновеця, В.Василенка, В.Гарева, А.Крутських, С.Модестова, М.Марїна, О.Муратова, А.Неклесси, М.Павлютенкової, І.Панаріна, В.Пєтухова, В.Петрова, С.Расторгуєва, В.Сеїдова, М.Турка, М.Уфарєва, Е.Шевельова. Вітчизняні розробки з окремих інформаційних аспектів боротьби з міжнародним тероризмом представлено у дослідженнях Г.Поцепцова, А.Гуцала, М.Ожевана, О.Литвиненка, В.Ліпкана.У Розділі 1 «Концептуальні та методологічні засади дослідження політико-інформаційної детермінанти антитероризму» обґрунтовується концепція наукової проблеми, класифікуються теоретичні і методологічні підходи до аналізу нової архітектури міжнародних відносин, зясовується еволюція наукової думки щодо ролі інформаційного чинника у контексті тероризму і антитероризму, окреслюються визначення процесів, явищ і понять, що характеризують політико-інформаційної детермінанти антитероризму. На основі дослідження загальних особливостей політико-інформаційної детермінанти антитероризму доведено, що проблема концептуалізації інформаційного антитероризму перебуває у форматі традиційного сприйняття власне явища інформаційного тероризму; вона «розчиняється» у відомих теоріях опису суспільно-політичних явищ - реалізму, лібералізму, конструктивізму та їхніх модернізованих різновидів (неореалізму, неолібералізму, неоконструктивізму та ін.). Показано, що інформаційне протистояння з міжнародним тероризмом ускладнюється не лише масштабністю і асиметричністю цього руйнівного явища, а й очевидною несконсолідованістю світової спільноти, разючою соціальною контрастністю, жорсткою геополітичною конкуренцією, кризовими явищами в сировинно-ресурсній та екологічній сферах, неуніфікованістю юридично-правової бази щодо протиборства з тероризмом. У розділі здійснено компаративний аналіз стратегій протиборства з тероризмом трьох різних за статусом країн (Сполучених Штатів, Німеччини та Ізраїлю), що дало можливість системно дослідити проблему, отже вийти на певний рівень достовірності результатів роботи. Після подій 11 вересня 2001 року Дж.Буш-молодший проголосив основні принципи контртерористичної стратегії, яка передбачала: не піддаватися на поступки терористам; віддавати терористів до суду за скоєні злочини; чинити тиск на країни, які підтримують тероризм; створити міжнародну антитерористичну коаліцію.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми критичного переосмислення політико-інформаційної детермінанти боротьби з міжнародним тероризмом в контексті політико-системних, міжнародно-політичних та геополітичних елементів її впливу на міжнародну безпеку в умовах глобалізації.

Основний зміст дисертації