Політико-комунікаційні та політико-технологічні чинники інституалізації патріотизму під час переходу до демократії - Статья

Політико-комунікаційні та політико-технологічні чинники інституалізації патріотизму під час переходу до демократіїВодночас уточнення класичної схеми політико-комунікаційної діяльності потребує нових зусиль і виведення осмислення проблеми на новий рівень. Мотивацією участі громадян у процесах політичної комунікації та політичного управління повязано не лише з чинниками політичної культури, але також із способами й особливостями політичного медіа-простору, особливостями діяльності субєктів цих відносин у кожній країні. Запобігання деструктивним практикам політичної маніпуляції та спотворення політичної свідомості громадян України в умовах зовнішньої агресії, потребує цілеспрямованих зусиль щодо стабілізації громадської думки, орієнтації населення у політико-інформаційному полі, формування заходів запобігання упередженій та відверто деструктивній пропаганді. У цих умовах процеси інституалізації політичного патріотизму набувають нового значення, оскільки можуть стати основою для формування у суспільстві тих механізмів, які дозволять забезпечувати умови для раціонально-критичного мислення та сприйняття інформації. Ця проблема потребує осмислення як у контексті змісту інформації, що транслюється в існуючій політико-комунікаційній системі, так і в контексті конкретних заходів, які можуть сприяти формуванню інституційної мережі патріотичного політичного світосприйняття та політичної діяльності.Процес перетворення політичної комунікації на диверсифіковану та багатоскладову займає багато часу, оскільки нові громадські мовники мають набути певної кваліфікації й сформувати якісний смисловий контент. Політичні еліти, які мають доступ до управлінських рішень, перебувають у виключному становищі стосовно решти суспільних акторів політичної комунікації трансформаційного суспільства. Гранчак, «на рівні влада - суспільство комунікація має переважно опосередкований характер і здійснюється або через ЗМІ (в першу чергу офіційні), або через політичні та суспільні організації(через участь їх представників у владних структурах), рідше - через неформальні канали». Інституалізація політичного патріотизму політико-комунікаційними засобами може здійснюватися як рух від влади до суспільства, так і у зворотному напрямку. Таким чином, політико-комунікаційна стратегія держави у контексті інституалізації політичного патріотизму має включати комплексні заходи, спрямовані на охоплення всього суспільства.Таким чином, процеси політичної комунікації в умовах переходу до демократії відзначаються зміною практик формування політичних повідомлень, зміною каналів та змісту політичних повідомлень і самих результатів комунікаційних інтеракцій. На відміну від тоталітарних і авторитарних суспільств, змінюється кількість субєктів політичного інформування. Як свідчить досвід сучасної України, просування патріотичної політичної позиції в засобах масової інформації та у неформальних практиках політичної комунікації ускладнювалося особливостями соціальної структури перехідного суспільства. Політико-технологічними підходами до розбудови інститутів політичного патріотизму мають стати реалізація нестандартних сценаріїв політичної комунікації на основі нових, раніше не задіяних,комунікаційних каналів, формування нових інтернет-та медіа-платформ як дискусійних майданчиків.

Основний зміст статті

Таким чином, процеси політичної комунікації в умовах переходу до демократії відзначаються зміною практик формування політичних повідомлень, зміною каналів та змісту політичних повідомлень і самих результатів комунікаційних інтеракцій. На відміну від тоталітарних і авторитарних суспільств, змінюється кількість субєктів політичного інформування.

Сама логіка політичної комунікації переходить від монологічної до діалогічної та навіть поліфонічної. Як свідчить досвід сучасної України, просування патріотичної політичної позиції в засобах масової інформації та у неформальних практиках політичної комунікації ускладнювалося особливостями соціальної структури перехідного суспільства.

Консолідація патріотичних політичних сил відбувалася переважно у період гострих політичних криз, зокрема у період проголошення Незалежності, Помаранчевої Революції та Євромайдану. У цих умовах основним політико-комунікаційним процесом була заявка на реформи і трансляція програмних вимог для всього суспільства.

Однак, подальша підтримка реформ та здійснення глибинних змін у суспільстві не здійснювалися. У звязку з цим, інституалізація політичного патріотизму в Україні потребує диверсифікації джерел політичної інформації, розвитку каналів просування патріотичного світогляду через соціальні мережі та соціальні медіа на основі самоорганізації та ініціативи громадян.

Політико-технологічними підходами до розбудови інститутів політичного патріотизму мають стати реалізація нестандартних сценаріїв політичної комунікації на основі нових, раніше не задіяних,комунікаційних каналів, формування нових інтернет- та медіа-платформ як дискусійних майданчиків.

Через них має просуватися до медійного й комунікаційного порядку денного патріотичні цінності та зразки конструктивної патріотичної поведінки громадян.

Комунікаційна інституалізація політичного патріотизму в Україні має носити неформальний характер та спиратися на широку мережу громадських активістів. Останні мають будуть діяти узгоджено та постійно наповнювати інформаційний простір повідомленнями, спрямованими на захист національних інтересів, демократичні реформи та захист національної державності. Перспективами подальшої розробки теми, порушеної в даній статті є вивчення динаміки еволюції інституційних форм політичного патріотизму в сучасній Україні.

1. Bebyk, V., Silenko, A., Lola, V. (2007). Mediamarketynh-2007: politychni komunikatsiyi ta reklama [Media Marketing 2007: Political Communications and Advertising]. Aktualnipytannya masovoyi komunikatsiyi [Actual issues of mass communication], vol. 8, 71-75.

2. Hranchak, T. (2011). Vzayemodiya bibliotek iz vladnymy strukturamy u sferi politychnoyi komunikatsiyi [Interaction of libraries with power structures in the field of political communication]. Naukovi pratsi Natsionalnoyi biblioteky Ukrayiny im. V. I. Vernadskoho [Scientific works of the National Library of Ukraine named after. V.I. Vernadsky], 32, 36-55. .

3. Hranchak T., (2010) Mistse i rol’ informatsiyno-analitychnykh struktur u systemi politychnoyi komunikatsiyi [The place and role of information and analytical structures in the system of political communication]. Naukovi pratsi Natsionalnoyi biblioteky Ukrayiny im. V. I. Vernadskoho [Scientific works of the National Library of Ukraine named after. V.I. Vernadsky], 26, 29-44, .

4. Zaruba O. H., (2010). Sotsiokulturni komunikatsiyi v systemi politychnoho liderstva [Sociocultural communications in the system of political leadership]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi u sferi bezpeky ta oborony [Modern information technologies in the field of security and defense] 1, 97.

5. Ivashchuk L., (2011). Sotsialni merezhi Internetu v suchasniy politychniy komunikatsiyi [Social networking of Internet in modern political communication]. Naukovi pratsi Natsionalnoyi biblioteky Ukrayiny im. V. I. Vernadskoho. [Scientific works of the National Library of Ukraine named after. V.I. Vernadsky], 32, 63-70, .

6. Ilnyts’ka U. V., (2009). Performansna komunikatsiya yak politychna tekhnolohiya ta skladova imidzhevoyi PR-stratehiyi zbroynykh syl [The Perfomance communication as a political technology and component of the image PR-strategy of the armed forces]. Viyskovo-naukovyy visnyk [Military Scientific Herald], 12, 189-200, .

7. Kazymyrova I. A., (2011). Komunikatsiyna polityka - komunikatyvna polityka [Communication politics is a communicative politics]. Terminolohichnyy visnyk [Terminological Bulletin], 1. .

8. Kalynovskyy Yu. Yu., (2012). Komunikatyvno-dyskursyvna paradyhma u suchasnykh politychnykh doslidzhennyakh [Communicative-discursive paradigm in contemporary political research]. Suchasne suspilstvo [Modern society], 2, 12-18.

9. Kolisnychenko I. V., (2013). Pozytyvna komunikatsiya yak umova politychnoyi paternizatsiyi [Positive communication as a condition of political patterning]. Aktualniproblemy polityky [Actual problems of politics], 50, 46-52, .

10. Krasnokutska Yu. S., (2012). Zasoby masovoyi komunikatsiyi u konstruyuvanni politychnoho polya: symvolichnyy ta instytutsionalnyy vymiry [Mass media in the construction of a political field: symbolic and institutional dimensions]. Suchasne suspilstvo [Modern society],2, 19 - 24.

11. Larina N. B., (2013). Mizhkulturna komunikatsiya yak fenomen vplyvu na vidnosyny sub"yektiv vladnykh povnovazhen’ derzhavno-administratyvnoyi ta politychnoyi diyalnosti [Intercultural Communication as a Phenomenon of Influence on the Relations of the Subjects of the Authorities of State-Administrative and Political Activities]. Pravo ta derzhavne upravlinnya [Law and public administration], 2, 93 - 97, .

12. Pashnina T. M., (2013). Movni aspekty politychnoyi komunikatsiyi pid chas viyskovykh konfliktiv (na osnovi analizu promov Prezydenta SSHA Dzhordzha Busha) [Language Aspects of Political Communication during Armed Conflict (based on the analysis of speeches by US President George W. Bush)]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filolohichni nauky [The Herald of Taras Shevchenko National University of Lugansk. Philological Sciences], 14(1), 277-282.

13. Radchenko O. V., (2012). Evolyutsiya komunikatyvnykh merezh u protsesi rozvytku politychnoyi vzayemodiyi [Evolution of communication networks in the process of developing of political interaction]. Politolohichni zapysky [Political Science Notes], 6, .

14. Stepanov V. Yu., (2011). Derzhava yak osnovnyy sub"yekt systemy masovykh politychnykh komunikatsiy

[The state as the main subject of the system of mass political communications]. Visnyk Kharkivskoyi derzhavnoyi akademiyi kultury [The Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture], 32, 94-101, .

15. Walton, Matthew J Political Communication and Transformative Citizenship in Myanmar. .

16. Windeck, Frank Political communication in Sub-Saharan Africa and the role of new media. .

Annotation

Political-communication and political-technological factors of patriotism institutionalization at the time of transition to democracy. Boris Filatov, PHD in Law honored journalist of Ukraine, member of the Board of Trustees of the European Association of Ukrainians, Dnipro, Ukraine.

The article examines the political-communication structures and political and technological preconditions for the success of institutionalization of political patriotism in Ukraine, reveals the interpretation of the patriotic nature of political messages and political-communication interactions, and determines the impact of public support for democratic reforms on the success of democratic transition. The level of functioning of the modern political-communication structure in Ukraine in the context of the needs of institutionalization of political patriotism is assessed. The level and peculiarities of political patriotism in the development of the modern EU countries are revealed. Proposals on the deployment of political and communication strategies aimed at the further institutionalization of patriotism in Ukraine are provided.

Keywords: political communications, political technologies, political patriotism, political institutions, political media space.

Размещено на .ru