Політико-географічні аспекти формування та функціонування західного державного кордону України - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАЗахист відбудеться 8 жовтня 2002 року о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Дисертацію присвячено дослідженню політико-географічних аспектів формування та функціонування західного державного кордону України. Проведено періодизацію процесу формування західного державного кордону України, починаючи з 1918 р., на основі вивчення та критичного аналізу наукової літератури, архівних документів і опублікованих матеріалів та їх узагальнення. Розкрито специфіку прояву та співвідношення барєрної та комунікаційної функцій західного державного кордону України в умовах розширення прикордонного співробітництва і в контексті інтеграційних процесів в Європі.ХХ ст. посилилась зацікавленість наукових та громадсько-політичних кіл до становлення відносин України з сусідніми державами і, зокрема, до такого аспекту цих відносин, як формування державних кордонів. Актуальність постановки питання політико-географічного дослідження процесу формування та функціонування західного державного кордону України зумовлена ще й тим, що цим напрямком займалися переважно історики, попри те, що це питання має і географічний аспект. Географічність дослідження полягає у врахуванні взаємозвязків геополітичного положення, особливостей формування та морфології державної території і кордонів, співвідношення барєрної та комунікаційної функцій останніх та їх впливу на множину структур господарства країни, політико-і адміністративно-територіального поділу, розміщення господарства і розселення населення в прикордонних районах тощо. Метою дисертаційного дослідження є комплексний географічний аналіз етапів та особливостей процесу встановлення західного державного кордону України, починаючи з 1918 р., та його функціонування в сучасний період. виявити особливості функціонування західного державного кордону України на сучасному етапі в умовах розширення прикордонного співробітництва.Оскільки протягом всієї історії кордони держав встановлювалися силою, або були наслідком складих політичних компромісів чи просто результатом історичної випадковості і збігу обставин, практично неможливо в будь-якій окремо взятій ділянці ДК відшукати дію певної закономірності, але можна, проаналізувавши мотиви, які штовхають держави до територіальних змін, прослідкувати дію політико-географічних законів: тенденцію держав до захоплення нових територій та утворення нових національних держав. З іншого боку, і це стосується передусім держав із строкатим національним складом населення, свобода будь-якого етносу, який має право на національно-культурне самовизначення, обмежена спільними інтересами всього населення держави. У другому розділі роботи “Процес формування західного державного кордону України (1918-1990-і рр.)” досліджено особливості встановлення ДК України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. Аналіз процесу встановлення ДК України протягом досліджуваного періоду свідчить про те, що вплив геополітичного оточення на формування ДТ і ДК найбільш сильно проявляється в період становлення держави. Питання про міжнародно-правовий статус ДК України виникло з прийняттям ВР УРСР Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.): із зміною державного статусу України змінився і міжнародно-правовий статус її кордонів.У процесі формування ДК практично неможливо відшукати прояв певних закономірностей, оскільки ДК протягом всієї історії встановлювалися силовими методами або були наслідком політичних компромісів чи історичної випадковості. Аналіз мотивів, які спонукають держави до політико-територіальних змін, дає можливість прослідкувати дію таких політико-географічних законів, як утворення нових національних держав та тенденцію держав до захоплення нових територій. Серед останніх особливе місце посідає історичний метод, який дає можливість розглянути ДК в звязку з тенденціями суспільно-історичного і геополітичного розвитку та місцем окремих країн в цьому процесі. Специфіка формування західного ДК України полягає в тому, що Україна не завжди була повноправним субєктом міжнародного права і її кордони були предметом переговорів і міжнародних договорів інших держав, тому національні інтереси України та проблема соборності українських земель при делімітації ДК не бралися до уваги.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

ДК є невідємним атрибутом держави і своєрідною фіксацією етапів її геополітичного розвитку. У процесі формування ДК практично неможливо відшукати прояв певних закономірностей, оскільки ДК протягом всієї історії встановлювалися силовими методами або були наслідком політичних компромісів чи історичної випадковості. Аналіз мотивів, які спонукають держави до політико-територіальних змін, дає можливість прослідкувати дію таких політико-географічних законів, як утворення нових національних держав та тенденцію держав до захоплення нових територій.

При дослідженні особливостей формування та функціонування ДК необхідно використовувати філософські, загально- та конкретнонаукові методи. Специфіка цього дослідження передбачає застосування методів просторового та хронологічного аналізу. Серед останніх особливе місце посідає історичний метод, який дає можливість розглянути ДК в звязку з тенденціями суспільно-історичного і геополітичного розвитку та місцем окремих країн в цьому процесі.

При дослідженні ситуації в прикордонні, а також співвідношення між барєрною і комунікаційною функціями ДК доцільним є проведення аналізу політичних і соціально-економічних взаємозвязків на таких рівнях: відносини між урядами сусідніх держав, відносини в сусідніх країнах по лінії “регіони-центр”, відносини між суміжними прикордонними районами сусідніх країн, відносини між урядом однієї країни і прикордонними районами іншої. Це дає можливість скласти загальну картину геополітичної обстановки навколо кордонів держави та спрогнозувати її розвиток у майбутньому.

Вплив геополітичного оточення на формування ДК держави найбільш сильно проявляється в період становлення її державності. Специфіка формування західного ДК України полягає в тому, що Україна не завжди була повноправним субєктом міжнародного права і її кордони були предметом переговорів і міжнародних договорів інших держав, тому національні інтереси України та проблема соборності українських земель при делімітації ДК не бралися до уваги. А за відсутності держави як виразного цілого організму говорити про конкретну лінію ДК в більшості випадків можна лише теоретично.

Протягом досліджуваного періоду у процесі формування західного ДК України можна виділити такі три етапи: 1) 1918-39рр.; 2) 1939-45 рр.; 3) після закінчення другої світової війни.

На режим функціонування західного ДК України мають вплив такі політичні фактори (внутрішні та зовнішні): розширення НАТО та ЄС на схід і позиція України щодо цього процесу; непослідовність зовнішньополітичного курсу України; повільний темп демократичних реформ, що зменшує авторитет держави і інтерес до неї з боку сусідів; труднощі у формуванні кола дружніх і прихильних до України держав; необхідність захисту національного ринку і національного товаровиробника від зарубіжних експортерів (однак при цьому для нього не створюються сприятливі умови на внутрішньому ринку); необхідність дотримання ряду міжнародних зобовязань, важких для національної економіки України.

Важливими аспектами подальшого розвитку прикордонного співробітництва України із сусідніми державами на заході є гармонізація податкових систем, прикордонного та митного контролю, розширення та модернізація прикордонних пропускних пунктів, вдосконалення транспортного обслуговування через ДК, посилення рівня інформаційного забезпечення діяльності єврорегіонів.

1. Малиновська О.Ю. Етнополітичні аспекти формування українсько-польського кордону у 1918-1939 рр. // Вісник Київського національного універсиетут імені Тараса Шевченка. Географія. - 2000. - Вип.46. - С.68-70.

2. Малиновська О.Ю. Формування кордонів Підкарпатської Русі у 1918-39 рр. // Географічна наука та освіта в Україні: Збірник наукових праць - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - С.47-48.

3. Стафійчук В.І., Малиновська О.Ю. Політико-географічні аспекти інтеграції та транскордонного співробітництва Україна-ЦЄАВТ // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. - Львів-Луцьк, 2001. - Вип.ХХІХ. - Том 1. - С.25-29. Особистий внесок: Проаналізовано особливості транскордонного співробітництва України з країнами ЦЄАВТ (автору належить 50%).

4. Малиновська О.Ю. Державні кордони як лінії розмежування і обєднання // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. - К., 2001. - Вип.51. - С.153-157.

5. Малиновська О.Ю. До питання про територіальне розмежування Української СРР з Молдавською Автономною СРР // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. - К., 2001. - Вип.6. - С.180-188.

6. Малиновська О.Ю. Українсько-польське стратегічне партнерство: геополітичний вимір // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє: Зб. наук. пр. - Київ: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 2002. - Ч.2. - С.80-83.

Размещено на .ru