Політико-економічний аналіз розвитку банківського сектору в господарській системі України - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукЗахист відбудеться “19” жовтня 2011 р. о 13.30 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. У роботі досліджено сутність, ознаки та елементи банківського сектору в господарській системі України. Розроблено концепцію, напрями та пропозиції щодо активізації впливу банків на економічне зростання в Україні. Разработана классификация теорий организации банковской деятельности в соответствии с матричным подходом, что дало возможность выделить четыре основные научные школы: свободной банковской деятельности с частичным резервированием, центрального банка с частичным резервированием, свободной банковской деятельности с 100 % резервированием, центрального банка с 100 % резервированием и определить их преимущества и недостатки.У нинішніх умовах Україні потрібно вирішити головне стратегічне завдання - забезпечити постійне зростання економічної конкурентоспроможності країни та підвищення рівня життя населення. Політико-економічне дослідження закономірностей розвитку банківського сектору та його структури в умовах фінансової глобалізації, яка визначає не тільки сучасні тенденції міжнародного руху капіталу, а й стан світової фінансової системи у найближчому майбутньому, є особливо актуальним і потрібним. У системі фінансового ринку банки виконують роль основних носіїв та організаторів грошово-кредитних механізмів і здійснюють функцію своєрідного каталізатора процесів концентрації капіталу. Організація і функціонування банківського сектору в сучасних умовах виділяється якісно новим характером взаємодії його складових елементів, що спонукає до комплексного аналізу і розкриття теоретичних основ дослідження банківського сектору й особливостей його функціонування і розвитку в Україні. Дослідження проводиться відповідно до держбюджетної теми кафедри банківського і страхового бізнесу: “Оптимізація регулятивної політики у банківському і страховому бізнесі України” (державна реєстрація № 0108U004147), до якої автором підготовлено підрозділ “Світовий досвід розвитку державного регулювання банківського сектору та перспективи його застосування в Україні”.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження банківського сектору” розкрито сутність, ознаки та структуру банківського сектору, визначено економічний інструментарій аналізу закономірностей функціонування банківського сектору, висвітлено еволюцію поглядів представників основних економічних шкіл на банківський сектор. У ході дослідження цієї проблеми дисертант дійшов висновку, що банківська система - це сукупність банків (центрального банку, комерційних банків і квазібанків), банківського ринку і банківської інфраструктури, які взаємодіють між собою у банківському інституційному середовищі й забезпечують ефективність монетарного регулювання економіки та задоволення потреб населення, підприємств і органів влади у продуктах банківської діяльності. Наголошено, що політико-економічну структуризацію банківського сектору трансформаційної економіки необхідно проводити за такими класифікаційними ознаками: величина статутного капіталу, величина власного капіталу банку, сума чистих активів, обсяг прибутку, величина регулятивного капіталу, сума сплачених податків, форма власності, чисельність працівників, кількість філій та відділень банку тощо. Перша обґрунтувала теорію банківської системи з ЦБ, виступила за збереження привілеїв банкам, тобто на банки не мали поширюватися традиційні принципи права, що дозволяло їм пропорційно до резервів збільшувати кредити; друга - теорію вільної банківської діяльності, наполягала на тому, що банки повинні підкорятися традиційним принципам права і не збільшувати кредити за рахунок резервів. Дисертант підкреслює, що становлення банківського сектору в Україні відбувалося в складних умовах трансформаційного спаду, який мав певні особливості й супроводжувався гіперінфляцією, руйнуванням виробництва, труднощами приватизації, різкими коливаннями курсу гривні та процентних ставок, зростанням частки проблемних кредитів, зниженням рівня капіталізації банківської системи, незбалансованим зростанням капіталу та активів, відставанням законодавчої бази від реальних процесів, що відбувалися в економіці.У дисертації здійснено політико-економічне узагальнення та вирішено нове наукове завдання - поглиблення теоретичних основ дослідження розвитку банківського сектору, розроблення методологічних засад та практичних рекомендацій щодо підвищення його ролі та ефективності функціонування в економіці України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ