Політико-адміністративна, господарська, благодійна та військова діяльність П. Калнишевського - Автореферат

"ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ"Робота виконана в ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", МОН України калнишевський меценатство кошовий отаман Коцур Анатолій Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри української історії та етнополітики Драгоманова, МОН України, завідувач кафедри історії України кандидат історичних наук, Черкас Борис Володимирович, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник Захист відбудеться "01" липня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.053.01. в ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" за адресою: 08401, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (08401, м.Українське козацтво, славні традиції якого живуть в Україні й досі, є унікальним явищем світової історії. Не випадково все, що стосувалося українського козацтва, завжди привертало увагу громадськості, науковців, митців, літераторів і в самій Україні, і далеко за її межами. Із проголошенням незалежності України та її державотворчим розвитком зростає інтерес до історичного минулого й відбувається процес активного оновлення історичних знань. Пильний інтерес спостерігається сьогодні до тих сторінок історії України, які засвідчили героїчне минуле, національно-визвольну боротьбу українців проти поневолення, за утвердження права на самостійний розвиток. Саме з цього виходив автор, визначаючи особу славетного останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського, яка так чи інакше впливала на суспільно-історичний процес й чия особиста доля стала свідченням несприйняття Російською імперією самостійницьких прагнень козацтва.У праці "История Новой Сечи или последнего коша Запорожского" (1840) значна увага приділена походженню козацтва, формуванню Запорозького війська, подано цікаві подробиці про його склад, управління, військову готовність, судочинство, церковний устрій, громадське й домашнє господарство, торгівлю, звичаї. Калнишевського в запорозьких депутаціях до російської столиці, відобразив головні події, повязані з його перебуванням на посаді кошового, військову діяльність під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Калнишевського, подав біографічні дані, особисті якості, його господарську діяльність, зокрема будівництво значної кількості церков, охарактеризував його чудові управлінські здібності, стосунки з козаками. Калнишевського по побудові Покровської церкви в Ромнах, зазначається її точне місце розташування, параметри, описується зовнішнє оздоблення. Овсієнка розглянуто останній період існування Запорозької Січі, ліквідації козацтва та подальшої долі старшини, зокрема кошового отамана П. Калнишевського.Калнишевського кошовим отаманом свідчив про його видатні здібності керівника, політика, дипломата, воєначальника. Калнишевський знав ту межу, до якої волелюбне козацтво визнавало над собою будь-яку владу й погоджувалося на регламентацію своєї поведінки обмеженнями, що походили від владних прерогатив кошового отамана. Калнишевський разом із запорожцями виступав охоронцем давніх запорозьких звичаїв, прагнув повернутися до необмеженого будь-якою регламентацією здобичницького життя і відстоював ідеали козацької свободи. У підрозділі 2.2 - "Відстоювання прав Запорозької Січі шляхом депутацій до імператорського двору (1755-1775 рр.)" - зясовано, що боротьба запорожців проти кріпосницького колоніального наступу царизму, за збереження своїх прав і вольностей досягла апогею в останні десятиліття існування Січі. Головна увага депутацій зосереджувалася на завданнях політичних й економічних, як-от питання захисту запорозьких територій від зазіхань російських поміщиків, скасування мита в торгівлі Запорожжя з Гетьманщиною та російськими губерніями, висунення територіальних і майнових претензій Війську Донському та Кримському ханству, вирішення питань, що призводили до ускладнень взаємин із російською прикордонною адміністрацією, тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

- Аналіз стану вивчення постаті П. Калнишевського українською історіографією засвідчив досить нерівномірне зацікавлення цією проблематикою і неоднозначне ставлення до неї, починаючи з праць сучасників і завершуючи дослідженнями нинішніх українських істориків. Історичні розвідки кінця XVIII - ХІХ ст. і публікації документів, спогадів заклали основу для подальшого формування напрямку обєктивних досліджень з історії Нової Січі та безпосередньо діяльності П. Калнишевського. Однак в той час зявилися й перші псевдодослідження, що висвітлювали цю проблематику з позиції офіційного ставлення Російської імперії до Запорозької Січі. Радянська доба привнесла свої корективи в історичні дослідження, на власний розсуд визначаючи пріоритети у вивченні історії козацтва. Лише розвиток сучасної національної історіографії та доступ до архівних сховищ уможливив формування цілого напрямку досліджень, що розвивається й на сьогоднішній день. Джерельна база цієї проблематики представлена архівними документами і матеріалами, опублікованими документами, приватним та офіційним листуванням, що дало змогу максимально обєктивно висвітлити життя та діяльність П. Калнишевського.

- В останні роки діяльності кошового отамана П. Калнишевського царський уряд проводив політику, спрямовану на обмеження самоврядування Запорожжя та реорганізацію Запорозького війська в інтересах зміцнення імперії. З цієї метою царизм втручався у внутрішні справи Запорожжя. Промовистими наслідками політики російського уряду щодо козацтва стало оточення Запорозької Січі смугою укріплень і військових поселень, обмеження військової території, роздача запорозьких земель російським та українським вельможам. У такій ситуації кошовий отаман вживав різних заходів, щоб перешкодити наступу на козацькі вольності, не раз апелюючи до Катерини ІІ, беручи участь у козацьких делегаціях до імператриці з метою вирішення різних питань. Однак, як переконуємося, доля Запорожжя була вирішена заздалегідь, а не в 1775 р., коли розгорнувся цілеспрямований наступ на землі Запорозької Січі.

Інкорпорація Російською імперією українських земель, руйнування традиційних основ устрою Запорожжя, прагнення до стабілізації кордонів Січі, зростання майнового розшарування козацтва та конфронтація між сіромою й заможними впливовими січовиками становили сукупність проблем, що зумовлювали діяльність останнього кошового отамана П. Калнишевського.

- Одним із важливих напрямків діяльності кошового отамана П. Калнишевського було сприяння українській колонізації Північного Причорноморя. Протидіючи російській експансії на український південь, зокрема запорозькі території, П. Калнишевському вдалося впровадити в життя нову прогресивну систему господарювання, що передбачала розвиток хутірських господарств, створення козацьких зимівників, започаткування промислів. У часи Нової Січі стрімкого розвитку набула внутрішня та зовнішня торгівля. Запорожжя не лише позбулося економічної залежності від Росії, а й стало її серйозним торговельним конкурентом у регіоні. Все це разом взяте спричинило ліквідацію Запорозької Січі, яка стала на заваді економічних інтересів Росії на півдні України.

- Всіляко піклуючись про долю української церкви, виділяючи значні кошти на спорудження храмів в унікальному тогочасному національному стилі, відстоюючи інтереси церков та духовенства на Січі, надаючи їм фінансову підтримку, П. Калнишевський зміг на нетривалий термін призупинити активну експансію (і насамперед духовну) Російської імперії на терени України. З іншого боку, його доброчинна діяльність стала ще одним з непоодиноких прикладів жертовності, що здійснювалася справжніми українськими патріотами в минулому. Власним коштом чи за сприяння кошового збудовано понад тридцять православних храмів. П. Калнишевський зробив вагомий внесок у розвиток духовності, культури й освіти України, своєю меценатською діяльністю засвідчив розуміння їхнього високого призначення в житті суспільства.

- Значні бойові успіхи Запорозького Війська під час воєнних кампаній 1768-1774 рр., майстерність справжнього полководця й особиста хоробрість, авторитет серед козаків кошового отамана П. Калнишевського привели до активізації дій Російської імперії по нищенню української вольності та розправи над її останнім кошовим. З одного боку, надсилалися подяки, вітальні листи та подарунки козакам, з іншого - імператриця прийняла рішення про знищення Січі. Доля останнього кошового досить символічна в історії боротьби українського народу за право на самовизначення, оскільки саме розправа над П. Калнишевським зайвий раз засвідчила те, що могла вчинити Російська імперія з нескореним народом і його прагненнями до свободи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В 4-Х ОДНООСІБНИХ ФАХОВИХ СТАТТЯХ: 1. Шовкун Ю. Останній кошовий отаман Запорозької Січі П.І. Калнишевський: історіографія // Часопис української історії: Зб. наук. ст. - К., 2007. - Вип. 7. - С. 14-24.

2. Шовкун Ю. Наукова популяризація проблем української державності в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. // Наукові записки з української історії: Зб. наук. ст. - Переяслав-Хмельницький, 2006. - С. 301- 309.

3. Шовкун Ю. Іноземці XVIII ст. про Запорозьку Січ та П. Калнишевського // Часопис української історії: Зб. наук. ст. - К., 2005. - Вип. 3. - С. 14-16.

4. Шовкун Ю. Історики козаччини Д.І. Яворницький та А.О. Скальковський про внесок останнього кошового отамана Запорозької Січі П.І. Калнишевського в церковно-релігійне життя України // Часопис української історії: Зб. наук. ст. - К., 2004. - Вип. 1. - С. 33- 40.

Двох фахових статтях у співавторстві: 5. Коцур Г., Шовкун Ю. Петро Калнишевський і церкви Різдва Богородиці та Миколаївська в Лохвиці на Полтавщині // Часопис української історії: Зб. наук. ст. - К., 2007. - Вип. 6. - С. 19-21 (Автору належать матеріали про будівництво П. Калнишевським церкви Різдва Богородиці в м. Лохвиці на Полтавщині).

6. Горошко С., Шовкун Ю. Два образи, два символи в українській історії: порівняльний аналіз // Часопис української історії: Зб. наук. ст. - К., 2005. - Вип. 2. - С. 13-21 (Автору належать матеріали про оцінку феномена запорозького козацтва Д.І. Яворницьким, знищення Запорозької Січі, ідею близькості західноєвропейських лицарів і козаків-запорожців).

Двох збірниках матеріалів науково-практичних конференцій: 7. Шовкун Ю. Постать кошового отамана Запорозької Січі П.І. Калнишевського в історіографії кінця XVIII - початку ХХ ст. // Інтелектуально-духовна еліта України: історія та сучасність: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 травня 2007 р. - Коломия, 2007. - С. 13-22.

8. Шовкун Ю. Запорозька Січ, П. Калнишевський і козацька чаша "побратими" // Українське державотворення: від минувшини до сьогодення: Матеріали наук.-практ. конф., 11-12 травня 2004 р. - Коломия, 2004. - С. 7-9.