Проблеми зайнятості населення та формування розподілу і використання трудових ресурсів в Україні. Форми, причини і соціально-економічні наслідки безробіття. Аналіз інфраструктури ринку праці. Державна політика зайнятості й соціальний захист безробіття.
Зміст Вступ 1. Політика зайнятості населення в Україні 1.1 Безробіття, її форми, причини і соціально-економічні наслідки 1.2 Види безробіття, та їх характеристика 1.3 Безробіття в Україні 2. Проблеми зайнятості населення в Україні 2.1 Державна політика зайнятості й соціальний захист безробіття 2.2 Біржа праці 3. Основні тенденції формування розподілу і використання трудових ресурсів в Україні Висновок Список літератури Додатки Вступ Актуальність обраної теми полягає в тому, що в Україні відбувається процес глобалізації та формування ефективного механізму ринку праці за рахунок перебудови його структурних елементів та характеру втручання держави у процеси на ринку праці. Мета даної курсової роботи - розкрити проблеми сучасного стану трудових ресурсів України, визначити шляхи їх максимально ефективного використання в умовах переходу до ринкової економіки. Розглядаючи проблеми структурних зрушень в економіці, вітчизняні економісти тривалий час аналіз структури зайнятості ігнорували або, як правило, розглядали як чисто соціальний феномен, що зумовлює інтерес тільки з позиції масштабів безробіття, його професійних і статевовікових аспектів. За умов тривалого кризового скорочення виробництва на тлі прогресуючих інфляційних процесів проблема аналізу та прогнозування зайнятості населення постає як важлива для розробки обґрунтованої комплексної системи заходів сприяння досягненню повної продуктивної вільно обраної зайнятості, новий зміст якої на етапі ринкової трансформації економіки. Теоретичну базу дослідження проблем формування моделі та механізму ринку праці представляють роботи багатьох зарубіжних економістів: Дж.М. Кейнс, А.І. Рофе, А. Маршалл, М. Фрідмен, Я. Корнай, А. Пигу та ін. Серед них були, такі вiдомi економісти, як: А.А. Никифоровой, Е.М. Лібановой, Г.Т. Завіновськой та ін. Основним методом дослідження даної роботи є системний підхід, відповідно до якого предмет дослідження розглядається, з одного боку, як самостійна цілісна проблема, а з іншої - як підсистема загальнішої системи регулювання ринку праці у взаємозвязку та залежністю зі всіма її елементами. Системний та комплексний аналіз використовувався при дослідженні факторів формування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці. КЛЮЧОВІ СЛОВА: БЕЗРОБIТТЯ, БIРЖА ПРАЦI, ДЕРЖАВНI СОЦIАЛЬНI ГАРАНТIЇ, ЗАЙНЯТIСТЬ, ТРУДОВI РЕСУРСИ, СОЦIАЛЬНІ АМОРТИЗАЦIЇ. 1. Політика зайнятості населення в Україні 1.1 Безробіття, її форми, причини і соціально-економічні наслідки Ринку робочої сили притаманне явище зайнятості та безробіття. Зайнятість - це система соціально-економічних відносин між людьми, що виникає в процесі їх діяльності, зорієнтованої на задоволення потреб людей, а також при забезпеченні працездатного населення робочими місцями та здійсненні розширеного відтворення робочої сили. Повна зайнятість - надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатися суспільно-корисною працею. Відомо, що існують об’єктивні умови розбалансованості ринку робочої сили, в результаті чого певна частина працездатного населення може не знайти роботу, тобто стати безробітною. Безробітними, згідно з Законом України „Про зайнятість населення ”, вважаються працездатні громадяни, які з незалежних від них причин не мають заробітку (трудового доходу) через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці. Економісти нині вважають, що в розвинутій ринковій економіці безробіття зумовлене трьома основними причинами: 1. пошуком роботи; 2. негнучкістю заробітної плати; 3.недостатнім сукупним попитом. 157].Фрикційне безробіття - характерним є стан пошуку або очікування роботи в найближчому майбутньому. Згідно із цим законом, збільшення безробіття на 1% призводить до втрати річної продукції більш як на 2%, а щорічний приріст ВВП в обсязі 2,7% утримує частку безробітних на постійному рівні. У західній літературі широкого визнання набула концепція А.Філіпса, що пояснює обернену залежність між темпами інфляції та частково безробітними на нетривалому проміжку часу. На сьогодні за даними ООН, близько 800 млн. чол., тобто практично кожний третій працездатний у світі, не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток. Другий напрям передбачає визначення форм і методів соціального захисту (допомоги по безробіттю, гарантованого мінімуму зарплати і т.п.), а також способів його розподілу. У Декларації прав людини, прийнятій ООН у 1948р. (ст.23.1), записано: кожна людина має право на працю, вільний вибір професії, на задовільні умови праці, так само як і на захист від безробіття. Поняття було введено в економічну науку М. Фрідменом в 1968 р. І незалежно від нього розроблено іншим американським вченим - Е. Фелпсом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
