Державний суверенітет та його роль при створенні та розвитку інтеграційних об’єднань. Юридична характеристика основних актів вторинного права Європейського Союзу. Інституційна структура Європейських Співтовариств. Угода про партнерство і співробітництво.
Політика європейської інтеграціїЯк кожна суверенна держава, країни - члени ЄС наділені суверенними правами: здійснювати самостійну економічну та соціальну політику, формувати національний бюджет і податкову систему. З одного боку, формально зменшився рівень самостійності окремих держав у бюджетному регулюванні, країни зобовязалися подавати керівництву ЄС проекти своїх бюджетів і звітів про їх виконання, інформувати органи ЄС про проведення відповідних бюджетних заходів. З іншого боку, господарські механізми країн-учасниць залишаються автономними, хоча зростає рівень їх взаємозалежності; держави мають різний рівень економічного розвитку, неоднакову соціально-політичну ситуацію всередині країни, що відповідно зумовлює суперечливість інтересів як у бюджетній, так і загалом в економічній політиці. Проте процес уніфікації і гармонізації податкових систем держав ЄС виявився набагато складнішим, ніж очікували, оскільки кожна суверенна держава намагається максимально повністю реалізувати своє право встановлювати і збирати податки, вдаючись при цьому до використання різноманітних податкових технологій. Їх головне відміну від регламенту полягає в тому, що в директиві, як правило, вказуються цілі та результати, які повинні бути досягнуті застосуванням цього акту, однак національним властям надається право самим визначати, в якій формі або за допомогою яких процедур і механізмів ці цілі можуть бути досягнуті.Міжнародна економічна інтеграція - це обєктивне, складне й суперечливе явище, що розвивається у протистоянні з дезінтеграційними тенденціями у світовій системі, характеризується процесами обєднання держав і народів для спільного розвязання проблем та реалізації спільних цілей, супроводжується посиленням взаємозалежності між ними аж до злиття в єдине ціле, виникненням спільних інститутів та правових норм, що забезпечують функціональну ефективність. Основними мотивами інтеграційних взаємодій у сучасному світі є прагнення забезпечити добробут, безпеку та стабільність розвитку суспільства. Послідовний розвиток етапів, форм міжнародної економічної інтеграції забезпечує більш повне і раціональне використання економічного потенціалу країн та підвищення темпів їх розвитку. Водночас вирішуються важливі питання соціальної політики як внаслідок обєктивно зумовленого зниження цін на основні товари і послуги та створення нових робочих місць, так і через концентрацію зусиль країн-учасниць на пріоритетних програмах соціально-економічного розвитку. Інтеграція України до ЄС має важливі економічні преваги для України: макроекономічна стабільність, збільшення продуктивності економіки, збільшення обсягів торгівлі між Україною та ЄС, забезпечення вільного руху факторів виробництва в межах ЄС, гарантований захист прав працівників та споживачів.
Вывод
1. Міжнародна економічна інтеграція - це обєктивне, складне й суперечливе явище, що розвивається у протистоянні з дезінтеграційними тенденціями у світовій системі, характеризується процесами обєднання держав і народів для спільного розвязання проблем та реалізації спільних цілей, супроводжується посиленням взаємозалежності між ними аж до злиття в єдине ціле, виникненням спільних інститутів та правових норм, що забезпечують функціональну ефективність. Основними мотивами інтеграційних взаємодій у сучасному світі є прагнення забезпечити добробут, безпеку та стабільність розвитку суспільства. Динамічний розвиток міжнародної економічної інтеграції зумовлений: економічним розвитком країн, їх груп та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу ресурсів; закономірностями науково-технологічного прогресу, тенденціями демографічного розвитку; наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем (енергетичних, продовольчих, економічних, охорони навколишнього середовища, економічного росту та народонаселення, економічної безпеки); різким скороченням відстаней за рахунок розвитку транспортно-комунікаційних мереж; ринковою уніфікацією економічного розвитку.
Послідовний розвиток етапів, форм міжнародної економічної інтеграції забезпечує більш повне і раціональне використання економічного потенціалу країн та підвищення темпів їх розвитку. Водночас вирішуються важливі питання соціальної політики як внаслідок обєктивно зумовленого зниження цін на основні товари і послуги та створення нових робочих місць, так і через концентрацію зусиль країн-учасниць на пріоритетних програмах соціально-економічного розвитку. Слід також зазначити, що в зрілих інтеграційних угрупованнях виробляються і реалізуються потужні та дієві механізми і інструменти забезпечення групової економічної безпеки.
Економічна інтеграція має переважно регіональний характер. Найбільшими регіональними інтеграційними обєднаннями є ЄС, НАФТА, АТЕС. Не дивлячись на різницю в формах інтеграції незаперечним є факт бурхливого росту інтеграційних угруповань в усіх частинах земної кулі.
Що стосується України, то вона взяла курс на євроінтеграцію. Зовнішньоекономічну діяльність України з ЄС на сучасному етапі характеризують високі темпи зростання. Відзначено наявність певних змін у геоекономічній структурі зовнішньої торгівлі України, зокрема зростанні зовнішньоторговельного обороту з країнами ЄС. Це значною мірою зумовлено вступом до ЄС нових країн-членів, які були й залишаються одними зі значних зовнішньоекономічних партнерів України.
Ризики у зовнішньоторговельній структурі України спричинено зволіканням структурних зрушень у народному господарстві, які мають відбуватися природно, за ринковими законами. Зовнішньоторговельна структура України на сучасному етапі дедалі більше орієнтується на ЄС. Найбільшою загрозою зовнішньоекономічній безпеці України в умовах євроінтеграції є експортна орієнтованість зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС на основі традиційних однорідних товарів за умови не насиченості вітчизняного ринку диференційованою продукцією. Інтеграція України до ЄС має важливі економічні преваги для України: макроекономічна стабільність, збільшення продуктивності економіки, збільшення обсягів торгівлі між Україною та ЄС, забезпечення вільного руху факторів виробництва в межах ЄС, гарантований захист прав працівників та споживачів.
2. Характерною ознакою вторинного законодавства є те, що воно складається з актів певної юридичної форми - регламентів, директив, рішень, рекомендацій та висновків. Однак труднощі його розуміння повязані з тим, що однакові за видовими ознаками акти вторинного законодавства можуть розрізнятися: за наявністю або відсутністю норм права; за способом прийняття (із застосуванням відповідної законодавчої процедури, що закріплена в установчих договорах або іншої процедури прийняття акта, що передбачена у Правилах процедур інститутів ЄС); за субєктами прийняття (акти Європарламенту та Ради ЄС або окремих інститутів ЄС); за функціональним призначенням (спрямовані на уніфікацію, гармонізацію, імплементацію, доповнення або зміну окремих положень іншого законодавчого акта, забезпечення єдиних умов втілення в життя (виконання) інших законодавчих актів).
3. Соціально-історичними джерелами виникнення і становлення інституцій, а потім і побудови сучасної системи інституцій Європейського Співтовариства та Європейського Союзу є збалансування та поєднання основ міжнаціонального й наднаціонального співробітництва.
Інституційна система Європейського Союзу, яка розвивалась разом із розвитком безпосередньо самого Союзу та Європейських Співтовариств, набула рис притаманних системам державного управління своїх країн-членів.
Основні функції в системі прийняття рішень, як-то політична, законодавча, виконавча, та судова здійснюють такі основні інституції, як: Європейська Рада, Європейський Парламент, Рада Європейського Союзу, Європейська Комісія та Європейський Суд.
4. На основі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що стратегічний курс. України на поступову, через асоційоване членство, інтеграцію в Європейський Союз є обєктивною необхідністю, зумовленою геополітичним становищем нашої держави. Його практична реалізація багато в чому залежить від послідовності, активності та наполегливості у зовнішньополітичній сфері, приведення у відповідність до законодавчих актів ЄС внутрішнього законодавства України. Цей процес буде тривалим, але він є цілком виправданим і реалістичним.
Список литературы
1. Астапов К. Формирование единого экономического пространства стран СНГ [Текст] / К. Астапов // Мировая экономика и международные отношения. - 2007. - №3. - С. 95-99.
2. Багмет М.О. Світова та європейська інтеграція [Текст]: навч. посіб. / М.О. Багмет, Г.В. Коваль. - Донецьк: Каштан, 2009. - 349 с.
3. Беляєв М.І. Економічна політика [Текст] / М.І. Беляєв, М.І. Диба, А.З. Зазимко. - К.: КНЕУ, 2007. - 288 с.
4. Берглоф Е. Економічна інтеграція та глобальна рецесія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://innovations.com.ua. 07.05.2010 р. Загол. з екрану.
5. Внукова Н.М. Оцінка рівня виконання вимог СОТ для прискорення процесів інтеграції України до ЄС [Текст] / Н.М. Внукова // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2009. - №2 (43). - С. 40-46.
6. Врадій О. Концепції євроінтеграції та політичні трансформації [Електроний ресурс]. - Режим доступа: http:www.viche.info.06.05.2010. - Загол. з екрану.
7. Горьовий В.П. Інтеграція України до ЄС і зовнішньоекономічна безпека держави [Текст] / В.П. Горьовий // Вісн.аграрної науки. - 2009. - №11. - С. 56-61.
8. Гусинська Н. Тенденції розвитку регіональної інтеграції [Текст] / Н. Гусинська // Регіональна економіка. Серія «Економіка іправо». - 2008. - №4. - С. 185-191.
9. Лукяненко Д.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finance-library.com.ua. 11.05.2010. - Загол. з екрану.
11. Європейське право. Право Європейського Союзу та правове забезпечення захисту прав людини: Підручник для вузів/рук. авт. колл. і Отв.ред. д.ю.н., проф. Л.М. Ентін - 2-е видання, перегляд. І доп. - М.: Норма, 2007, 960 с.
12. Топорнин Б.Н. Европейское право: Учебник / Б.Н. Топорнин. - М.: Юрист, 2001. - С. 283.
13. Европейское право / Под общ. ред. Л.М. Энтина. - М.: Проспект, 2004. - С. 48.
14. Право Європейського Союзу / В.Ф. Опришко, А.Ф. Омельченко, А.С. Фастовець. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 13.
15. Чуб О.О. Адаптація банківського законодавства України до права Європейського Союзу: стан, проблеми та перспективи / О.О. Чуб // Фінанси України. - 2008. - №4.
16. Крисоватий А.І. Вплив поглиблення інтеграції на податкову політику країн-учасниць ЄС / А.І. Крисоватий, Т.В. Кощук // Фінанси України. - 2009. - №2.
17. Уманців Ю.М. Глобальна світова фінансова криза та українські реалії / Ю.М. Уманців // Фінанси України. - 2009. - №1.
18. Колосова В.П. Європейський інвестиційний банк в Україні / В.П. Колосова // Фінанси України. - 2008. - №2.
19. Карлін М.І. Фінансові системи країн Західної Європи: [навчальний посібник] / Карлін М.І. - К.: Академія, 2008. - 276 с.
20. Михайцловська О.В. Світова фінансова криза: роль транснаціональних корпорацій / О.В. Михайцловська // Фінанси України. - 2009. - №6.
21. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн. [навчальний посібник] / Пасічник Ю.В. - К.: Знання-Прес, - 2008. - 496 с.
22. Шевчук В.О. Уніфікація податкових систем країн Європейського Союзу / В.О. Шевчук, Р.Ю. Римарська // Фінанси України. - 2007. - №12.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
