Політика Великої Британії і Франції щодо територіальних меж Польщі у 1918-1923 роках - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П.Роботу виконано на кафедрі всесвітньої історії Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Науковий керівник кандидат історичних наук, професор Ладиченко Тетяна Вячеславівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут історичної освіти, завідувач кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.Різні зовнішньополітичні стратегії Франції і Великої Британії, які чітко почали проявлятись ще наприкінці Першої світової війни, спричинили виникнення протиріч між ними та обумовили неоднаковий підхід до багатьох проблем. У цьому контексті актуальною є тема дослідження британської та французької політики щодо становлення польських кордонів, котра не була предметом вивчення у вітчизняній історіографії за винятком поодиноких моментів, у межах якої можна чітко виявити спільне і відмінне у зовнішньополітичних курсах означених країн у 1918-1923 рр. як щодо Польщі, так й Європи загалом. Сьогодні, в умовах нового етапу розвитку українсько-польських взаємин, утвердження обох держав у світовому співтоваристві, коли Польща є повноцінним учасником європейської політики, а Україна тільки робить спроби інтегруватись до європейської спільноти, особливої актуальності набувають уроки відновлення державності та становлення Польщі на міжнародній арені. Мета дисертаційної роботи полягає у дослідженні політики Великої Британії і Франції щодо становлення територіальних меж Польщі у 1918-1923 роках. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняній історичній науці зроблено спробу комплексно проаналізувати питання політики Великої Британії і Франції щодо становлення територіальних меж Польщі у 1918-1923 рр. Виявлено суперечності в політиці союзників стосовно Польщі на етапі відновлення її державності після Першої світової війни та досліджено вплив цього фактора на процес розвязання територіальних проблем Польщі з її сусідами.Після 1918 р. історики поділились на тих, хто головною умовою відновлення Польщі вважав міжнародну конюнктуру, і тих, хто робив наголос на власних зусиллях польського народу. Перший з них вважає, що великі держави лише намагались використати Польщу для досягнення власних цілей, які були продиктовані міжнародною ситуацією. У британській історіографії вивчення питання політики Великої Британії і Франції щодо Польщі у 1918-1923 рр., у контексті інших проблем, було розпочато кембріджськими істориками. Використовувались документи Архіву Нових Актів у Варшаві (далі - АНА), Центрального військового архіву Польщі, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного історичного архіву у Львові. політика британія франція польща У другому розділі «Політика Великої Британії і Франції щодо Польщі напередодні та під час Паризької мирної конференції», що складається з чотирьох підрозділів, окремо розглянуто процес становлення північних, західних, південних і східних кордонів Польщі та роль Великої Британії і Франції у вирішенні цих питаннях.В результаті дисертаційного дослідження було зроблено такі висновки: - Проведений аналіз української та зарубіжної історіографії засвідчує, що на даний момент відсутнє комплексне дослідження, в якому було б розглянуто політику Великої Британії і Франції щодо територіальних меж Польщі у 1918-1923 рр. Джерельна база, яка складається із матеріалів українських і польських архівів, а також британських, американських, французьких, радянських, польських документальних публікацій та мемуарно-публіцистичних матеріалів, дозволяє висвітлити територіальну проблематику Польщі у контексті геополітичних змін в Європі після 1918 р. Вільсоном принципу права націй на самовизначення, геополітичними розрахунками великих держав, які підтримували ідею відновлення Польщі, щоправда, в різних територіальних межах. Внутрішні фактори відновлення державності полягали в активізації польського національно-визвольного руху як на самих польських землях - повстання у Познанщині, три сілезьких повстання, так й на еміграції - громадсько-політична діяльність Польського національного комітету, створення у Франції польської армії на чолі з Ю. Безпосередній вплив на формування політики Франції і Великої Британії як держав-переможниць після 1918 р., здійснювала конкретна історична ситуація, породжена наслідками Першої світової війни, яка характеризувалась кардинальною зміною стратегічної ситуації в Європі, повязаною із розпадом Австро-Угорської, Російської, Німецької, Османської імперій, зростанням соціальної напруги, активізацією національно-визвольних рухів, економічною кризою, революціями в країнах, що зазнали поразки, чи виявили незадоволеність підсумками війни.

Основний зміст роботи