Політика США відносно країн Перської затоки в кінці 70-х – першій половині 90-х років (економічні і військово-політичні аспекти) - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник - кандидат історичних наук, доцент Коміренко Іван Данилович, кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент. Захист дисертації відбудеться 12 квітня 2000р. о 14.00 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 252119 Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: Київ, вул.Нафтодобувні і нафтоекспортуючі країни Перської затоки посідають чільне місце у глобальній системі міжнародних відносин, у балансі військово-стратегічної рівноваги світового масштабу, в розвитку політичних, культурних і духовних традицій народів Сходу. Отже, актуальність теми дослідження визначається рядом факторів міжнародного рівня, які підкреслюють значущість регіону Перської затоки в сучасній структурі світових політичних, торговельно-сировинних і валютно-фінансових звязків. Виходячи зі специфіки обєкта дослідження й поставлених завдань, автор обрав основними методами дослідження системний, порівняльний методи та метод контент-аналізу, що дозволяє розглянути проблему в динаміці, провести детальне дослідження вибраного предмету (форми і методи здійснення політики США в субрегіоні Перської затоки) як диференційованого, але взаємоповязаного цілого в рамках глобальної зовнішньополітичної стратегії США в досліджуваний період. Ці документи дали можливість проаналізувати й оцінити офіційну позицію та підходи США до проблем регіону Перської затоки, позицію і практичні дії ООН, спрямовані на врегулювання кризових ситуацій у Перській затоці. Корисною для дисертанта була робота Ніязматова Ш.А., в якій розглядаються історичні корені ірано-іракських суперечностей, досліджується хід воєнних дій між двома країнами в 1980-1988 рр., вплив ірано-іракської війни на ситуацію в районі Перської затоки і на глобальному рівні, частково аналізується політика США.У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються наукова проблема, що вирішується, обєкт і предмет, мета, завдання та хронологічні межі дослідження, розкриваються наукова новизна і практичне значення роботи, ступінь наукової розробки проблеми. Автор підкреслює, що політика нафтових монополій, які користувалися підтримкою військово-промислового комплексу США, викликала широкий інтерес монополістичних кіл інших галузей, зокрема, представників фінансових установ, здійснювала вирішальний вплив на офіційний політичний курс Вашингтона, який згодом вилився у включення регіону Перської затоки "в зону життєво важливих інтересів США" і визначив характер політики США щодо країн регіону. У процесі дослідження робиться висновок, що визначальними орієнтирами політики США в регіоні в економічному, політичному, військовому і стратегічному планах в 70-і - 80-і роки були: - підтримка західних нафтодобувних компаній і консорціумів у забезпеченні контролю над видобутком і транспортуванням нафти і нафтопродуктів міжнародними торговими шляхами; встановлення технологічної і військово-технічної залежності країн регіону від розвинених держав Північної Америки і Західної Європи; пошуки можливостей більш тісного звязку консервативних і поміркованих арабських політичних режимів з західними військовими і військово-політичними структурами, навязування їм різних схем і моделей примирення з Ізраїлем;Концепція "двох стовпів", на основі якої США намагалися здійснювати політику "пристосування" в зоні Перської затоки, передбачала перекладання на Саудівську Аравію і шахський Іран великої частки тягаря і витрат, повязаних з політикою США. Аналіз "доктрини Картера" привів автора до висновку, що ця доктрина стала провісницею політики "неоглобалізму", яка при адміністраціях Р.Рейгана (1981-1984, 1985-1988) була доповнена розгортанням структури військових баз, створенням Обєднаного центрального командування (Сентком) і внесенням у воєнну політику в районі Перської затоки елементів ядерного стримування. Важко сказати, наскільки вона була підготовлена для ведення війни безпосередньо проти СРСР, проте з урахуванням наступних подій, зокрема "Бурі в пустелі" 1991 року, стало очевидним, що зусилля адміністрацій Р.Рейгана з закріплення військової присутності США в районі Перської затоки в 80-ті роки мали переважно локальну спрямованість і створювали умови для попередження загроз стабільності з боку таких великих країн регіону, як Ірак і Іран. В третьому розділі "Військово-політична криза в Перській затоці 80-х років і ескалація військової присутності США в субрегіоні" розглядаються основні аспекти регіональних міжнародних відносин у контексті ірано-іракської війни і розширення американ

Основний зміст роботи.