Політика Румунії щодо українських земель у період диктатури І. Антонеску (1940 – 1944 рр.) - Автореферат

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ПОЛІТИКА РУМУНІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕРІОД ДИКТАТУРИ І.АНТОНЕСКУ (1940 - 1944 рр.)Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Кугутяк Микола Васильович Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, директор Інституту історії та політології. Офіційні апоненти: доктор історичних наук, професор Брицький Петро ПАВЛОВИЧЧЕРНІВЕЦЬКИЙ національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри історії України; Захист відбудеться “20” червня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м.Румунія, як одна з країн даного регіону, заслуговує значно більше уваги з боку істориків і публіцистів, ніж це спостерігається у дослідженнях пострадянського періоду. Особливої уваги в історії Румунії заслуговує питання румунської політики щодо України, як важливий фактор формування “Великої Румунії” періоду диктатури Іона Антонеску (1940-1944 рр.). Під політикою Румунії щодо українських земель в 1940-1944 рр. розуміються дипломатичні, політичні, військові та соціально-економічні заходи, які ідеологічно відповідали доктрині “Великої Румунії” й принципам заперечення етнічних та національних прав українського населення. Шляхами реалізації цієї політики були методи румунізації, колонізації, “етнічної пурифікації” та економічної експлуатації Бессарабії, Північної Буковини та “Трансністрії”. Активізація дослідницької роботи, як з українського так і з румунського боку, має сприяти послабленню напруги у взаєминах, створенню обєктивної основи для рівноправного політичного та культурного діалогу, особливо його економічної та гуманітарної складової.Ґрунтовні, стосовно окремих періодів і проблем політики Румунії щодо України в період диктатури І.Антонеску, насичені багатим фактичним матеріалом й глибокими узагальненнями праці М.Лебедєва, М.Єрєщенко, І.Левіта, Н.Пакліна, А.Язькової й інших дослідників створили значну наукову базу для подальшого дослідження даної проблематики. Російські дослідники особливу увагу звертають на причини вступу Румунії у війну проти СРСР та на агресивні плани уряду І.Антонеску щодо території Бессарабії, Буковини та “Трансністрії”. Питання військової агресії Румунії проти СРСР та встановлення військово-поліційного режиму в Бессарабії, Північній Буковині та “Трансністрії” висвітлюються в дослідженнях А.Русака. Цінну інформацію виявлено також у Державному архіві Чернівецької області, зокрема у фонді Р-307 “Губернаторство провинции Буковины 1941-1944 гг.” зберігаються документи, які найповніше відображають ситуацію в Північній Буковині протягом 1941-1944 рр. У фонді містяться накази директорату Міністерства внутрішніх справ префектам Буковини про організацію влади на території провінції, інформаційні повідомлення Чернівецького інспекторату поліції про український націоналістичний рух на Буковині, матеріали про проведення перепису майна і населення Буковини, оціночні відомості рухомого та нерухомого майна, яке було захоплене румунськими окупантами. У третьому розділі “Захоплення та перехід під контроль Румунії українських територій (червень 1941 - серпень 1944 рр.)” розглянута низка питань, зокрема: військово-політичні акції, в результаті яких було встановлено румунський окупаційний режим в Бессарабії, Північній Буковині та “Трансністрії”, вплив військової присутності румунських військ в Україні на політичну ситуацію в Румунії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ