Політика російського уряду в єврейському питанні наприкінці ХІХ століття (1881-1894 рр.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукВ дисертації досліджуються соціально-економічні, ідеологічні та правові аспекти політики російського уряду з єврейського питання в 1881-1894 роках. Стратегію і тактику російського уряду щодо єврейського питання визначала соціально-економічна та політична ситуація, що склалася в Росії на початку 1880-х років. Досліджено особливості політичної боротьби в уряді за нові пріоритети влади у справі розвязання єврейського питання. Проаналізовано важливі аспекти урядової політики щодо єврейського питання після прийняття “Тимчасових Правил” про євреїв (1882 р.) і зокрема її правовий аспект. Обґрунтовано висновок, що політичне розвязання єврейського питання російським урядом відбувалося у світлі консервативної ідеології, що загалом відповідало особливостям соціально-економічного та політичного розвитку Російської імперії 1881-1894 рр. Водночас крайнощі урядової політики щодо єврейського питання, правова невизначеність були наслідком “тимчасовості” державних правових актів з єврейського питання, адміністративної своєрідності російської державної моделі управління.Вивчаючи цю проблематику важливо виробити обєктивні та науково-обґрунтовані уявлення про те, яким чином, внаслідок яких політичних та ідейних причин формувалися національні відносини в Російській імперії, яким був шлях їх розвитку і яке місце посідала у цих процесах державна влада. Історія дореволюційної Росії - країни з давньою традицією міжетнічних відносин - є повчальною для усвідомлення усієї складності проблеми взаємин, що виникали між народами, котрі населяли її, зокрема між українцями, росіянами, поляками та євреями, а також між ними та єдиним державним центром, у контексті яких неминуче виявляються складнощі зіставлення індивідуальної свободи із правом вільного розвитку окремих національних груп. І в минулому, і в сьогоденні одним з важливих і найбільш складних питань національного життя Росії було і залишається єврейське питання. Гострота в аналізі проблеми саме під таким кутом зору визначається тим, що вивчення політичного арсеналу російського уряду стосовно єврейського питання дозволить, з одного боку, більш чітко зрозуміти концепцію державотворення у Росії другої половини ХІХ ст., а з іншого - стратегію й тактику державної влади усіх рівнів у розвязанні тут міжнаціональних конфліктів. Не менш актуальними для дослідження видаються й інші аспекти теми, а саме: природа державного антисемітизму в Російській імперії у зазначений період, позиція окремих державних діячів в єврейському питанні, у тому числі самого Олександра ІІІ, вплив консервативної ідеології на формування урядового курсу в єврейському питанні.Такий розподіл свідчить про наявність двох історіографічних шкіл і двох засадничих напрямків - історія євреїв у Росії, що розглядається у контексті всесвітньої історії єврейського народу і власне історія євреїв, що трактується переважно у контексті історії Росії і тому вважається частиною історії “зовнішньої”. Характерною рисою історіографії цього періоду була актуалізація її тематики, переважання публіцистичної літератури, залежність від ситуації з “єврейським питанням” у країні. Радянська історіографія єврейського питання в Росії пройшла складний шлях свого розвитку: від спроб переоцінки історичних подій та явищ в 1920-х роках до фактичної заборони усіх досліджень з єврейської історії в 1940-х - 1970-х роках. Своєрідне місце поміж джерел займають офіційні документи, які були підготовлені, за нашими припущеннями, як довідниковий та описовий матеріал для вищих державних діячів напередодні слухання законопроекту щодо скасування смуги осілості для євреїв у черговій державній комісії з єврейського питання або ж у Державній думі. Таким чином, вивчені джерела дозволяють найбільш повно відобразити гостроту єврейського питання у політичному, соціально-економічному та культурному житті Російської імперії у 1881-1894 рр., становище російських євреїв, особливості правового реґулювання єврейського питання, основні етапи урядової політики в єврейському питанні.