Розгляд проблеми маніпулювання минулим у процесі конструювання певного соціального порядку. Формування цілісного бачення методів і напрямів меморіальної політики. Виготовлення в суспільстві потрібного для влади та владної еліти ставлення до історії.
При низкой оригинальности работы "Політика пам’яті українського політикуму кінця ХІХ – початку ХХІ ст.: постановка проблеми", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Політика памяті українського політикуму кінця ХІХ - початку ХХІ ст.: постановка проблемиПроблема маніпулювання минулим у конструюванні певного соціального порядку з різних причин (насамперед через присутність «тягаря історії» у сьогоденні будь-якого народу) перебуває в епіцентрі уваги професійних істориків та політиків, інтелектуалів та широкої публіки з різними соціокультурними реаліями та історичним досвідом (і, напевно, не скоро зійде з порядку денного). Розробка такої проблематики дасть можливість сформувати цілісне бачення методів і напрямів меморіальної політики з боку вітчизняного політикуму окресленого періоду, а це, своєю чергою, зробить більш адекватними дотеперішні уявлення в ділянці політичної історії України, українського націотворення та етнополітики. Отож, вивчення проблеми, заакцентованої у назві статті, вимагає зясування джерел формування, сутності та напрямів політики памяті українських політичних сил та урядів з часу формулювання перших політичних проектів українського національного руху на зламі ХІХ і ХХ ст., і до діяльності «на полі історії» сучасних влад та політичних організацій в незалежній Україні. Окреслена таким чином, загальна мета може бути досягнута через вирішення конкретних завдань, серед яких: встановлення визначальних факторів, які впливали на використання в українській політиці історичних образів; зясування впливу історичної свідомості політичних акторів в новітній Україні на прийняття політичних рішень; визначення взаємозвязку між історичною думкою та політичною практикою в історії українського державотворення зазначеного періоду; зясування цілей, які ставилися в меморіальній політиці; дослідження конкретних механізмів запровадження історичних знань у суспільну свідомість. Зокрема, слід опрацювати такі теми, як: історичне обґрунтування політичних вимог українства в діяльності українських партій та організацій кінця ХІХ - початку ХХ ст.; політика памяті українських держав 1917 - 1920 рр.; український націонал-комунізм 1920 - 30-х рр., «контрольований автономізм» 1960 - початку 70-х рр. та популяризація «націонал-комуністичних» версій історії України; використання історії для обґрунтування політичних планів у працях теоретиків і практиці українського національного та національно-визвольного руху 1920 - 80-х рр.; проблема розколу в просторі історичної памяті сучасного українського суспільства та моделювання історичної свідомості в незалежній Україні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
