Розгляд мультикультурної практики "єдність в розмаїтті" на предмет її універсальності. Аналіз політики мультикультуралізму на засадах практики окремо взятих держав. Опис особливостей мультикультурної політики в соціокультурному середовищі держав-націй.
При низкой оригинальности работы "Політика мультикультуралізму і держави-нації в епоху глобалізації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПОЛІТИКА МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ І ДЕРЖАВИ-НАЦІЇ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇБез відповіді на дане питання стає неможливим визначення шляхів розвитку політики мультикультуралізму на прикладі титульних націй, тобто, чи може бути реалізована певна універсальна практика, чи говоримо про варіації політики мультикультуралізму в кожному окремому випадку. Сьогодення вимагає відповіді, яка може бути специфіка розвитку політики мультикультуралізму, щоб враховувалися етнокультурні національні інтереси титульних націй як носіїв самобутніх культурних традицій. Виходячи з мети роботи сформовані наступні завдання: розгляд мультикультурної практики «єдність в розмаїтті» на предмет її універсальності; висвітлення політики мультикультуралізму на засадах практики окремо взятих держав; визначення особливостей мультикультурної політики в соціокультурному середовищі держав-націй. політика мультикультуралізм розмаїття нація Баранівський: «Без високої культури та духовності суспільства, особистості, що поєднують у собі, перш за все, такі якості як гуманність, толерантність, розуміння найвищої цінності людини та людського життя, повага до людей інших держав, націй та рас в поєднанні з самоповагою до себе, до своєї національної приналежності, - буде неможливим успіх в глобалізації» [3, с. Мультикультуралізм як політика в нинішню епоху духовних культурних зрушень має бути інструментом пошуків мирного співіснування представників різних етнокультурних традицій в одній державі, оскільки, як відомо, нинішній світ відзначається посиленням міграційних процесів, що впливає також і на культурне розмаїття окремо взятих держав.Отже, розгляд політики мультикультуралізму як єдності у розмаїтті в контексті розгляду її як універсальної унеможливлюється зокрема коли мова йде про титульні нації. Сюди накладається і ментальна відмінність, що різнить між собою держави-нації. Проте останнім часом відмічаємо посилення контролю за політикою щодо прав мігрантів в країнах, які раніше відзначалися найбільш ліберальним до таких питань ставленням (Англія, Нідерланди, Франція та Скандинавські країни).
Вывод
Отже, розгляд політики мультикультуралізму як єдності у розмаїтті в контексті розгляду її як універсальної унеможливлюється зокрема коли мова йде про титульні нації. На заваді до такого підходу політики мультикультуралізму є культурно-історичні відмінності між державами, що залучені до процесів культурної глобалізації. Сюди накладається і ментальна відмінність, що різнить між собою держави- нації. Останнє впливає досить суттєво на ставлення корінного населення країн-господарів до носіїв інших етнокультурних ідентичностей. Так, є держави, де місцеве населення помірковано ставиться до мігрантів. Проте останнім часом відмічаємо посилення контролю за політикою щодо прав мігрантів в країнах, які раніше відзначалися найбільш ліберальним до таких питань ставленням (Англія, Нідерланди, Франція та Скандинавські країни). Причинами цього є збільшення кількості мігрантів, зокрема біженців, що відповідно створює додатковий тягар на економічні можливості держав. Загалом кроки по інтеграції мігрантів в соціокультурне середовище держав-націй суттєво різняться, і така ситуація збережеться й надалі, оскільки економіки країн різні. Це, як наслідок, буде впливати на політику в площині культурної інтеграції, визначаючи її характер, що переважно буде скрізь суттєво різнитися. Отже, розвиток політики мультикультуралізму як єдності в розмаїтті в універсальному вимірі видається сумнівним.
У подальшому дослідницькі розвідки даної проблематики будуть спрямовані на спостереження за процесами трансформації етнокультурного середовища держав-націй з тим, щоб відстежувати тенденції, котрі будуть мати місце в тих умовах, де перетинаються культурне розмаїття та національні інтереси держав.
Список литературы
1. Козловець М.А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації: Монографія. / А.М. Козловець. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - 558 с.
2. Мартен Д. Метаморфози світу: Соціологія глобалізації / Домінік Мартен, Жан-Люк Мецжер, Філіп Пєр ; [пер. з фр. Є. Марічева]. - К.: Вид. дім «КМ Академія», 2005. - 302 с. - Бібліогр.: С. 276-302.
3. Баранівський В.Ф. Освіта та культура особистості в контексті сучасних реалій глобалізації / В.Ф. Баранівський // Людина і культура в умовах глобалізації // Збірник наукових статей. - К.: Видавець ПАРАПАН, 2003. - 400 с.
4. Ключникова М.В. Швеция: влияние политики мультикультурализма на государство всеобщего благосостояния [Электронный ресурс] / М.В. Ключникова // - Режим доступа: DOI: http://dx.doi.org/ 10.15211/ soveurope 220145468. - Название с экрана.
5. Отари Аршба. Иммиграция и мультикультурализм в Нидерландах [Электронный ресурс] // Государственная служба, 2014,№4 (90).- Режим доступа: http://pa-joumal.ranepa.ru/articles/r46/1844/. - Название с экрана.
