Виділення адміністративно-територіальних одиниць серед єврейського населення Півдня України. Сталінський варіант індустріалізації та суцільної колективізації. Політика коренізації та ліквідація національного районування. Становище єврейського населення.
При низкой оригинальности работы "Політика коренізаціі та етнічне населення Півдня України у 20–30-х роках ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Політика коренізаціі та етнічне населення Півдня України у 20-30-х роках ХХ ст.Цими документами встановлювалось, що національний район може бути утворений при наявності на його території не менш ніж 10 тисяч громадян певної національності, а національна сільська Рада - 500 чоловік [1,312-313]. Всю роботу по вивченню національного складу населення і виділенню національних адміністративно-територіальних одиниць здійснювала Центральна адміністративно-територіальна комісія (ЦАТК) при ВУЦВК та її відділи на місцях за участю фахівців інших державних установ. У 1925 році створено 4 національних райони - 3 німецьких: Гросс-Лібентальський, Зельцський (Одеська округа) і Ландауський (Миколаївська округа) і один болгарський: Великобуялицький (Одеська округа) [3,47]. Район мав землі - 77972 десятини, населення - 25320 чоловік (з них 92% становили німці) [13, арк. 20 жовтня 1925 року обєднана нарада активу німців - членів ВУЦВК і Центральної Комісії у справах національних меншостей констатувала, що виділення німецьких районів і сільрад дали позитивні результати, які проявилися у піднятті настрою німецького населення, великому зрушенні в суспільному житті і укріпленням довіри населення до радянської влади.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
