Дослідження перебування Східної Галичини у складі Другої Речі Посполитої. Денаціоналізація самоідентифікації українців. Збереження української мови та освіти у період окупації. Переселення неблагонадійних учителів у центральні та західні райони Польщі.
При низкой оригинальности работы "Політика греко-католицької церкви у сфері шкільництва Східної Галичини (1919-1939 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За всіх окупаційних режимів українські національно-патріотичні сили тісно співпрацювали із Греко-католицькою церквою (ГКЦ). Дослідження освітньої політики ГКЦ у міжвоєнний період має цінне наукове значення, оскільки дає змогу розкрити один з важливих напрямів діяльності церкви. Предметом - діяльність ГКЦ щодо захисту шкільної освіти для українців. Зокрема Г Герасимович досліджував українські школи під польською владою[1; 2], Л.Ясінчук - фінансові проблеми товариства Рідна школа [3]. Серед інституцій, які взяли на себе складне завдання координації зусиль у справі налагодження національної освіти, було Українське педагогічне товариство (УПТ) та ГКЦ. Педагогічне товариство тісно співпрацювало із греко-католицьким духовенством, яке часто виступало ініціатором просвітницьких акцій, організатором місцевих організацій «Просвіти» та «Рідної школи».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
