Політика екологізації та активізації економічної діяльності суб’єктів господарювання агропромислового комплексу України - Статья

Проголошення законодавцем у якості одного з основних принципів охорони навколишнього середовища - здійснення екологізації матеріального виробництва, - склало передумови щодо необхідності розробки та прийняття комплексних рішень відносно активізації сталого розвитку агропромислового сектору перш за все в розрізі маркетингової політики, що обумовлено функціонуванням зазначеної сфери господарювання на ринкових засадах. За даними Департаменту державного земельного кадастру, станом на 1 січня 2013 року площа сільськогосподарських земель України займає 42776,9 тис. гектар, що складає 70,9% території всієї держави, з яких у 2012 році під посівні площі зернових та зернобобових культур було виділено 15449 тис. га, цукрових буряків - 458 тис. га, соняшнику - 5194 тис. га, картоплі - 1440 тис. га, овочів відкритого ґрунту - 494 тис. га, та з яких, в результаті було зібрано 46216,2 тис. т. зернових та зернобобових культур, 18438,9 тис. т. цукрових буряків, 8387,1 тис. т. насіння соняшнику, 23250,2 тис. т. картоплі, 10016,7 тис. т. овочей відкритого ґрунту [2]. З огляду на положення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України 17 жовтня 2007 року, екологізація агропромислового комплексу передбачає, зокрема, здійснення таких заходів, як:упровадження новітніх наукових досягнень, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів; удосконалення еколого-економічного механізму з метою стимулювання впровадження екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем, широке застосування екологічного аудиту та сертифікації виробництва; налагодження ефективного екологічного контролю; упровадження екологічно ефективних методів організації виробництва, більш чистого виробництва з метою зменшення обсягів викидів і скидів, мінімізації утворення відходів та комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів, у тому числі вторинних; розвиток державної системи моніторингу навколишнього природного середовища [4]. Таким чином, екологізація агропромислового комплексу України-це системний, нон-уніфікований перманентний процес коеволюційного розвитку антропогенної активності в сегменті економічної, соціальної, екологічної, інституційної, технічної, інноваційної, маркетингової, нормотворчої трансформації, спрямованої на: нівелювання негативного впливу антропогенної активності в сегменті АПК; стимулювання бізнес активності в сегменті екологічних інновацій АПК; підтримання режиму сталого розвитку в сфері екологічних перетворень в АПК; зниження питомої ваги ресурсоємності на одиницю продукції; трансформацію логістичної системи АПК з метою її оптимізації; диверсифікацію бізнесового капіталу з метою реалізації поставлених локальних та національних завдань з генезису АПК; каталізацію циклу обороту грошових коштів в сегменті АПК, з метою підвищення бізнесової привабливості; оптимізацію операційних ризиків в структурі АПК; раціоналізацію державної політики відносно системи стимулів-орієнтирів та індикації; налагодження дієвої системи моніторингу та кореляції перетворень в АПК, - що дозволяють на якісно новому рівні вирішити проблеми деградації природного середовища та соціальної структури села; зупинити деградаційні процесі природних біогеоценозів України; підвищити якість та конкурентоздатність національного продукту АПК; налагодити перспективні канали експортної інтервенції національного продукту АПК; оптимізувати інституційну систему керування та моніторингу. Зазначена вище колізійність має під собою як доктринальне підґрунтя (THELAWOFSAY(з англ. закон Сея), як обґрунтування високої автономності ринку в сегменті саморегуляції; Lawofunintendedconsequences(з англ. закон про непередбачувані наслідки), як висока статистично обґрунтована ймовірність настання непередбачуваних наслідків в процесі адміністрування держави; Lawofdiminishingfertilityofsoil(з англ. закон регресної родючості землі), що закріплює граничну ефективність капіталізації екстенсивного розвитку сільського господарства за умов постійної деградації родючості землі; Lawofdiminishingretums(з англ. закон спадаючої віддачі), як доктринально обґрунтоване зменшення коефіцієнту корисної дії ресурсу у звязку з проходженням ним різних операційних циклів взаємодії; Thelawofdiminishingenergyoutputinwildlife(з англ. закон про зменшення енерговіддачі природокористування), яким передбачено неможливість нарощування корисного ефекту від використання природних ресурсів в екстенсивному режимі протягом безкінечного часу; Lawofthecumulativeeffectsofnaturalfactors(з англ. закон сукупної дії природних факторів; закон Мітчерліха-Тінемана-Баулє), що візуалізує залежність розмірів отриманого врожаю не від одного, а від повязаної системи формфакторів, що є визначними елементами існування екологічної системи; і т.п.

1. Довідка про підсумки діяльності Держземагентства України у 2012 році/Офіційний сайт Держземагентства України//[Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.land.gov.ua

2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України//[Електронний ресурс]. -Режим доступу: http: // www.ukrstat.gov. ua

3. Международный стандарт ISO 7970:2000 Характеристика пшеницы. - 15 с.

4. Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів

2014 Економічні інновації З 5

Випуск № 57

впровадження / Андрєєва Н.М. / Матеріали доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Органічне виробництво і продовольча безпека», 18-20 квітня 2013 року , м. Житомир : «Полісся», 2013. - 492 с., С.25-30

17. АНДРЄЄВАН.М. Продовольча безпека в епоху глобалізації: сучасні тенденції та перспективи розвитку /АНДРЄЄВАН.М.// В кн.: Агробізнес: проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку : [Колективна монографія] // За заг. ред. Г.Є. Жуйкова, Я.В.Сухій, В.С.Ніценка. - Книга 2. - Одеса, ТОВ «Лерадрук»,2012. - 656 с., С.260-272

18. АНДРЄЄВАН.М.Зелені інвестиції в агропромисловий сектор як сучасна філософія трансформації економіки України в умовах сталого розвитку/ АНДРЄЄВАН.М., Мартинюк О.М.// В кн.: Агробізнес: проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку : [Колективна монографія] // За заг. ред. Г.Є. Жуйкова, В.С.Ніценка. - Книга 3. - Одеса, ТОВ «Лерадрук»,2013. - 577 с., С. 174 - 184

Abstracts Andryeyeva N,Kozlovtceva V.

Policyecologization and intensification of economic activities agroindustrial complex Ukraine.

The article deals with the defitrialn of a meaningful nature of greening agriculture; the regularity of the genesis of economic policy in terms of greening economic activity in the agricultural sector; marketing ptrial analysis in the study area; defined marketing benchmarks in the agricultural sector of Ukraine.