Коротка біографічна довідка Дем"яна Многогрішного. Особливість отримання титулу "гетьмана Сіверського" генеральною радою в 1669 році. Початок активної кампанії доносів до Москви. Аналіз боротьби правителя Лівобережної України зі старшинською олігархією.
Демян Многогрішний прийняв титул «гетьмана Сіверського» Становище його було складне: Дорошенко його не визнав, Сіверщина була фактично в московських руках. Не зважаючи на це Многогрішному пощастило домовитися з московським урядом, бо в Москві знали про загальне незадоволення в Україні і стали поміркованішими у своїх вимогах. Згідно з договором московські воєводи мали залишитись тільки в Києві, Чернігові, Ніжині, Переяславі й Острі. Компетеяція їх була звужена тільки докомандування московськими залогами; вони не мали права втручатися у внутрішні справи та суд. Бувши гетьманом Лівобережної України-Гетьманщини, як називали П.Многогрішний намагався встановити порядок і спокій.Многогрішного гетьманом і йому були вручені гетьманські клейноди. Хмельницького) визначалося політичне й правове становище Лівобережної України у складі Російської держави: в Україні зменшувалась кількість російських воєвод, їхні функції стосувалися військових справ. Проте статті водночас скорочували і права України: згідно з ними московські воєводи, крім Києва, мали бути ще у Переяславі, Ніжині, Чернігові та Острі; гетьман не мав підтримувати звязки з іноземними державами. Многогрішний переніс гетьманську столицю з Гадяча до Батурина, створив особливий полк з козаків, який називався »компанійським». Дорошенка обєднати під своєю гетьманською владою всю Україну, проте сам використовував цю саму можливість для тиску на царський уряд, домагаючись виконання ним усіх статей, угод щодо автономії України.Того ж року, на початку січня, Брюховецький на козацькій раді в Глухові разом із лівобережною старшиною ухвалили порвати з Москвою, прогнати воєвод і піддатися турецькому султанові. Вважають, що Многогрішний був на цій раді вже як чернігівський полковник і теж присягав проти Москви. Многогрішний був одним із перших полковників, що відступили від Брюховецького, звязалися із Дорошенком, запрошуючи його гетьманом Лівобережної України. Незабаром до Путивля прийшла до гетьмана вістка, і, він, залишивши наказним гетьманом Многогрішного і наказавши йому будь-що вигнати воєвод з Переяслава, Ніжина і Чернігова, сам повернувся до Чигирина. З березня 1669 року в Глухові генеральна рада знову вибрала гетьманом Демяна Многогрішного, і він присягнув на вірність цареві.Многогрішний намагався встановити порядок і спокій. Він приборкував повстання, боровся зі старшинською олігархією, сам призначав та змінював полковників, сотників, без суду їх карав, накладав податки на старшину, духівництво.
План
План
Вступ
1. Коротка біографічна довідка
2. Політика Демяна Многогрішного
Висновок
Використана література
Вывод
Д. Многогрішний намагався встановити порядок і спокій. Він приборкував повстання, боровся зі старшинською олігархією, сам призначав та змінював полковників, сотників, без суду їх карав, накладав податки на старшину, духівництво. Характеризуючи правління гетьмана, історик І. Холмський писав: "Завдяки йому Гетьманщина скінчила часи Руїни і ввійшла в новий період миру й добробуту".
Проте слід відмітити, що така політика Многогрішного викликала незадоволення старшини. У 1672 р. група старшин, звинувативши Многогрішного у звязках з Дорошенком і зраді Росії, відправила його до Москви. Царський уряд засудив Многогрішного і відправив на довічне заслання в Сибір.
Список литературы
1. Субтельний О. Україна. Історія. - К.: Либідь, 2003.
2. Полянська-Василенко Н. Історія України. - К.: Либідь, 2005.
3. Рігельман О.І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі. - К.: Либідь, 2004.
4. Кучерук О. Ілюстрована енциклопедія історії України. К.: Спалах ЛТД, 2008.
5. Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Золоті ворота, 2002.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
