Політика адміністрації Р. Рейгана в галузі дослідження і використання космічного простору (1981-1989 рр.) - Автореферат

Дніпропетровський національний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукВзаємодія на президентському рівні таких чинників, як внутрішні особливості та соціально-економічний контекст розвитку космічної програми, ідейні настанови та політичні інтереси правлячого угрупування партійно-політичної еліти США, реакція на заходи інших космічних держав та організацій, визначає конкретний зміст космічної програми США, напрямок її розвитку та її місце в системі національних пріоритетів. Проблеми використання космосу у військових цілях розглядаються в даному дослідженні тільки тоді, коли вони не можуть бути відділені від цивільної космічної діяльності без нанесення шкоди повноті тій картині подій, що відтворюється. По-третє, космічна політика Рейгана справила значний вплив на розвиток світового космічного співтовариства; незалежна Україна увійшла в це співтовариство в 1991 р., вона зацікавлена в розвитку довгострокового співробітництва зі США, і в цьому контексті нам здається своєчасним історичний аналіз підходів американського керівництва до проблем міжнародного співробітництва та суперництва в космосі. Мета дослідження - розкрити специфіку взаємодії обєктивних умов розвитку американської космонавтики, ідейно-політичних чинників і реакцій на заходи інших космічних держав у площині цивільної космічної політики Рейгана і визначити ступінь та характер впливу цієї взаємодії на розвиток космічної програми США. У дисертації вперше в українській історичній науці була обґрунтована теза про те, що місією адміністрації Рейгана в сфері освоєння космосу були виведення космічної програми США з періоду політичної невизначеності, що почався після закінчення “місячної гонки” 60-х рр., та пошук механізму, здатного забезпечити стабільний розвиток американської космонавтики.Рейгана та джерела для її вивчення” визначено ступінь наукової розробленості теми та проаналізовано основні види джерел, необхідних для її подальшого вивчення. Розпад СРСР і завершення “холодної війни”, важливим “фронтом” якої був космос, викликали переключення уваги вже російських дослідників на інші питання: тенденції розвитку космонавтики в постконфронтаційному світі, майбутнє російсько-американських відносин у космосі. Рейгана” розкрито зміст “порядку денного” команди Рейгана в сфері космічних досліджень, визначено ідейні основи підходу рейгановської команди до проблем космічної програми, проаналізовано характер впливу цих ідейних принципів на процес визначення цілей космічної політики Рейгана, розкрито зміст і результати даного процесу. Протиріччя, що коренилися в ідейній основі космічної політики Рейгана, не були усунені в процесі визначення цілей цієї політики, що стало однією з основних причин тих труднощів, які були зазнані космічною програмою США в 80-ті рр. Підрозділ 3.1 “Дискусія про проект космічної станції та пошук нової ідейно-політичної основи програми пілотованих космічних польотів” розкриває зміст рейгановського етапу дискусії про доцільність людської присутності в космосі на прикладі його головної теми - питання про створення на навколоземній орбіті пілотованої станції.Встановлено, що у площині космічної політики Рейгана взаємодія таких чинників, як обєктивні умови розвитку космічної програми США, ідейні настанови і політичні інтереси правлячої адміністрації та дії іноземних космічних держав, носила винятково напружений характер, а її результати справили значний вплив на розвиток американської космонавтики і навіть всього світового космічного співтовариства. Історична місія адміністрації Рейгана, яку ми визначили як забезпечення стабільного розвитку американської космонавтики, не була здійснена в повному обсязі. Головним результатом ініційованої Рейганом приватизації космічної техніки стало набуте болісним шляхом розуміння того, що ідеологічно безкомпромісні спроби впровадити принцип laissez-faire у сферу комерційного використання космічної техніки можуть виявитися не менш пагубними для розвитку цієї галузі, ніж її бюрократичне зарегулювання. З іншого боку, у процесі пошуку шляхів виходу з кризи, викликаної загибеллю “Челленджера”, адміністрацією Рейгана вперше в історії космонавтики США була схвалена найбільш перспективна концепція людської присутності в космосі, яка грунтувалася на ідеї космічної експансії, а також були зроблені перші кроки до переорієнтування програми пілотованих польотів із забезпечення лідерства через випередження інших країн на реалізацію більш стабільної моделі лідерства - лідерства через залучення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Висновках сформульовані результати вирішення основної наукової проблеми дослідження. Встановлено, що у площині космічної політики Рейгана взаємодія таких чинників, як обєктивні умови розвитку космічної програми США, ідейні настанови і політичні інтереси правлячої адміністрації та дії іноземних космічних держав, носила винятково напружений характер, а її результати справили значний вплив на розвиток американської космонавтики і навіть всього світового космічного співтовариства. Характер цього впливу не може бути визначений однозначно. Історична місія адміністрації Рейгана, яку ми визначили як забезпечення стабільного розвитку американської космонавтики, не була здійснена в повному обсязі. Протиріччя космічної політики Рейгана стали причиною збереження нестабільності програми пілотованих польотів. Головним результатом ініційованої Рейганом приватизації космічної техніки стало набуте болісним шляхом розуміння того, що ідеологічно безкомпромісні спроби впровадити принцип laissez-faire у сферу комерційного використання космічної техніки можуть виявитися не менш пагубними для розвитку цієї галузі, ніж її бюрократичне зарегулювання. З іншого боку, у процесі пошуку шляхів виходу з кризи, викликаної загибеллю “Челленджера”, адміністрацією Рейгана вперше в історії космонавтики США була схвалена найбільш перспективна концепція людської присутності в космосі, яка грунтувалася на ідеї космічної експансії, а також були зроблені перші кроки до переорієнтування програми пілотованих польотів із забезпечення лідерства через випередження інших країн на реалізацію більш стабільної моделі лідерства - лідерства через залучення. Залучення іноземних партнерів до проекту станції на багато років задало політичний курс, дотримання якого дало США значні можливості реалізувати свій неабиякий потенціал на новому етапі розвитку світової космонавтики. Правильність висновків підтверджують процеси, що відбуваються в рамках космічної програми США й у міжнародному космічному співтоваристві в цілому. Висновок про протиріччя і прорахунки приватизаційної програми Рейгана та про їх пагубний вплив на стан справ у галузі прикладних проектів підтверджують здійснений на початку 90-х рр. перехід до змішаного контролю над системою ДЗЗ та відставання сучасних американських космічних перевізників від їх головного конкурента - “Аріанспейс”. Питання про довгострокові цілі пілотованої космонавтики США, як і раніше, відкрите, але постійне звернення в політичних та наукових колах до тези про неминучість і навіть бажаність космічної експансії людства вказує на те, що ідея безупинного розширення людської присутності в космосі, обрана Рейганом у якості стрижня пілотованої космонавтики, залишається в центрі дискусії про майбутнє найбільшого сегмента космічної програми США. Створення космічної станції, що почалося в зміненому форматі після приєднання до проекту Росії, та підтвердження в 1998 р. центральної ролі США вже в розширеному проекті свідчать про правильність висновку про те, що ініційований Рейганом проект став основою довгострокового партнерства США та ряду провідних космічних держав і організацій світу, а також важливим інструментом впливу США на “порядок денний” світового космічного співтовариства.

космічний політика рейган адміністрація

Основні положення дисертації викладені в наступних публікаціях: 1. Международное космическое сообщество: сотрудничество и/или соперничество? // Гуманітарний журнал. - 1999. - N 2 (2). - С. 97-105 (0,5 друк. арк.);

2. США, Россия, Украина: проблемы космического сотрудничества // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Випуск 5. - 1999. - С. 139-145 (0,4 друк. арк.);

3. Идейные основы и цели космической политики администрации Р. Рейгана // Гуманітарний журнал. - 2000. - N 2 (6). - C. 100-111 (0,9 друк. арк.);

4. Конкуренция на мировом рынке космических транспортных услуг: исторический опыт // Грані. - 2000. - N 4 (12). - С. 76-79 (0,4 друк. арк.);

5. Некоторые уроки создания МКС // США - Канада: экономика, политика, культура. - Российская академия наук. Институт США и Канады. - 2001. - N 3. - С. 90-100 (0,6 друк. арк.);

6. Проблема пилотируемых полетов в космической политике администрации Р. Рейгана // III Міжнародна молодіжна науково-практична конференція “Людина і космос”: Збірник тез. - Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2001. - С. 6 (0,04 друк. арк.).

Размещено на .ru