Географічне положення Індії, історія її становлення та економічний розвиток, політичний устрій та законодавча влада. Характеристика кастової системи держави, розвиток капіталізму та формування робочого класу. Специфіка культури Індії, сутність ведизму.
ПРИРОДНИЧОГО-ГУМАНІТАРНИЙ КОЛЕДЖНа північному заході межує з Пакистаном ; на півночі - з КНР , Непалом і Бутаном ; на сході - з Мянмою і Бангладеш . Протокою Грейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією ТАІНДОНЕЗІЄЮ . Найбільші міста: Колката (понад 16 млн жителів), Мумбаї (Бомбей) (понад 15 млн жителів), Ченнаї (Мадрас ) (6 млн жителів), Хайдарабад (5 млн жителів), Бенґалуру (4,5 млн жителів), Ахмадабад (4 млн жителів) За рівнем розвитку економіки (паритет купівельної спроможності) Індія займає 4-е місце у світі. Офіційна назва країни, Індія, походить від древньоперського слова хінду, яке у свою чергу походить від санскритського Сіндгу - історичної назви річки.В середині II тисячоліття до н.е. у Північну Індію з Центральної Азії через басейн Інду прийшли арії, які у VII-VI ст. до н.е. заснували в долині Гангу свої держави. Незабаром владу у Магадху захопив Чандрагупта з роду Маурїв, а за його онука Ашоки (III ст. до н.е.) царі Магадхи правили вже майже всією Індією (крім самого півдня Індостану). У V ст. н.е. в Індії була високо розвинута наука. Древні індійські племена розмовляли різними мовами, але всі освічені люди знали єдину літературну мову - санскрит, який відігравав в Індії таку ж обєднуючу роль, як латина у середньовічній Європі. Роздроблені князівства не могли чинити серйозного опору, і до початку XIII ст. у Північній Індії сформувався Делійський султанат з верховною владою мусульманських феодалів, що розширився за рахунок територій Східної і Південної Індії.Початок стародавності індійської культури відноситься до другої половини III тис. до н. е., а нижню межу визначають VI, IX і навіть XII ст. н. є. На основі великого зібрання гімнів "Рігвед" було витворено своєрідну духовно-світоглядну систему індуїзму - серцевину індійської культури. Саме в "Рігведах" були обгрунтовані морально-правові мотиви поділу суспільства на чотири стани (варни) - брахманів (жерців), кшатріїв (воїнів), вайшвів (землеробів, ремісників) і шудрів (слуг). Остаточний поділ суспільства на каст закріпився у період раннього середньовіччя і становить надзвичайно складне явище: так, у 1947 р. на час проголошення Індії незалежною державою кількість каст досягла майже 3,5 тис. Для хараппської культури характерні були високий півень землеробства на поливних землях, інженерного будівництва, урбаністичний спосіб життя з досконалою для тих часів технологією обробки металів (мідь, бронза), каменю, керамічного виробництва, використання транспортних засобів, розвинена торгівля, як внутрішня, так і зовнішня.Крім штатів до складу Індії входять 7 союзних територій - порівняно невеликих за розміром і чисельністю населення адміністративних одиниць центрального підпорядкування. Поряд з Конституцією джерелами державного права Індії є рішення Верховного суду в порядку конституційного контролю, закони, що мають конституційну значення, звичаї, акти делегованого законодавства і т.д. Вищий законодавчий орган - Парламент, що складається з Президента Республіки і 2 палат: Раджья Сабха - Рада штатів (250 місць) і Лок Сабха Народна палата (545 місць). Передбачається, що Народна (нижня) палата висловлює інтереси федерації в цілому, а Рада штатів (верхняя палата) інтереси субєктів федерації. Він промульгірует закони, має право вносити законопроекти і накладати вето на прийняті закони, призначає Премєр-міністра, а за поданням останнього - членів Ради міністрів, скликає і розпускає сесії Парламенту, збирає обидві палати для вирішення розбіжностей між ними, може достроково розпускати Народну палату.Отже Індія має двопалатний діючий парламент схожий в своїх функціях та особливостях до Вестмінстерського типу парламентської системи. Премєр-міністр Індії є головою уряду і здійснює найбільші виконавчі функції, призначається президентом , премєр-міністр вибирається партією або політичним союзом партій, що складають більшість місць в нижній палаті парламенту . Виконавча влада складається зпрезидента , віце-президента , та Ради Міністрів Індії на чолі з премєр-міністром . Загалом законодавча влада Індії уособлює Парламент Індії (Сансад), який складається з верхньої палати, що іменується Раджья Сабха (Рада штатів) і нижньої палати, що іменується Лок Сабха (Будинок народу).
План
Зміст
Вступ
1. Історія становлення держави
2. Культура Індії
3. Політичний устрій Індії
Висновки
Література
Вывод
Отже Індія має двопалатний діючий парламент схожий в своїх функціях та особливостях до Вестмінстерського типу парламентської системи. Президент Індії є головою держави і обирається непрямими виборами через колегію виборців на пятирічний термін. Премєр-міністр Індії є головою уряду і здійснює найбільші виконавчі функції, призначається президентом , премєр-міністр вибирається партією або політичним союзом партій, що складають більшість місць в нижній палаті парламенту . Виконавча влада складається зпрезидента , віце-президента , та Ради Міністрів Індії на чолі з премєр-міністром . Будь-який міністр при отриманні портфеля повинен бути членом однієї з палат парламенту.
Загалом законодавча влада Індії уособлює Парламент Індії (Сансад), який складається з верхньої палати, що іменується Раджья Сабха (Рада штатів) і нижньої палати, що іменується Лок Сабха (Будинок народу).
Згідно з Конституцією, Індія - союз штатів. В основу територіального поділу покладено мовну спільність населення. В штатах існують законодавчі збори і місцеві уряди. До складу країни входить 28 штатів (state), Національна столична територія Делі і шість союзних територій - порівняно невеликих за розміром і чисельністю населення адміністративних одиниць центрального підпорядкування.
Військовики Індії повністю складаються з добровольців, загальної військової повинності не існує. Індійські професійні збройні сили є третім за кількістю у світі. Вони мають близько 1,3 мільйонасолдатів , з них 1,1 мільйона в армії, 150000 у військово-повітряних силах і ще 53000 служать на флоті .
Не дивлячись на те, що 50% населення держави знаходиться на межі бідності і голодування, держава продовжує експорт зерна за кордон, маючи на меті можливість конкурувати з країнами гігантами в області атомної енергетики та ядерної зброї.
Список литературы
1. Греченко В.А, Чорний У.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. освіти. - К. Літера, 2000. - 54-57 с.
2. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. С.М. Клабчук, В.Ф. Остафійчук. - 5-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання - Прес, 2004. - 63-67.
