Дослідження історичного змісту та сучасної реальності суспільних процесів та соціально-політичних дій, що забезпечують відтворення політичних ресурсів і творення нової політики. Види стратегій державного режиму в умовах демократизації суспільства.
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМСучасна історична реальність засвідчує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення роботи парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів тощо - дії різноманітні за суттю і змістом.Політичний процес - один із суспільних процесів, соціально-політичних дій, що забезпечують відтворення політичних ресурсів і творення нової політики. Політичний процес - сукупність різних видів діяльності субєктів політики, що включені в динаміку практично політичних відносин, охоплюють всі стадії функціонування політичної системи і спрямовані на досягнення політичної мети. Політичний процес характеризує певну сторону, механізм дії політичної системи суспільства, політичну свідомість, політичну культуру в найскладнішій сфері суспільного життя - політичній. Відображаючи реальності суспільства, реальності соціального, економічного, духовного життя, політичний процес виступає сукупністю результатів переплетіння різноманітних типів політичної поведінки соціальних спільностей, соціальних верств та громадян, діяльності владних органів та структур, реальності в якій взаємодіють різноманітні субкультури, традиції, які суперечать одна одній, та багато факторів, що безупинно вносять у течію подій щось нове, нестандартне. По-перше, це різноманітні способи презентації рядовими учасниками політичного процесу своїх інтересів у різноманітних видах формулювання індивідами й соціальними спільностями, соціальними верствами вимог, що відповідають їх реальним або уявним інтересам і переносять вимоги в центр політичної боротьби або в сферу прийняття політичних рішень, а, по-друге, форми прийняття і реалізації управлінських рішень, що здійснюються політичними лідерами та політичними елітами.Одні індивіди та соціальні групи байдужі до політики, інші - рідко беруть участь у політиці, інші заохочені та захоплені політичною боротьбою тощо. В міру участі у політичному процесі можна виділити ряд груп: а) не в політиці; Звичайно, активність та інтерес до політики виявляє в суспільстві меншість людей. Залучення людей до власних проблем, намагання досягнути професійної карєри, захоплення богемним життям або субкультурою викликає в них апатію, байдужість до політики. Стратегія визначає і забезпечує основний напрямок політичної діяльності субєктів влади та політики.Якщо на Заході політична стабільність, а особливо конфлікти та напруження в країні широко висвітлюються і стали основою відповідних політичних концепцій, то в країнах, де панували командно-адміністративні системи й тоталітарні режими, питання стабільності в країні, конфлікти, напруження тощо, замовчувались. Стабільність виступає оцінкою стану політичного життя всередині держави, а також у системі міжнародних відносин. Підтримуючи конституційні демократичні партії, маргіналізуючи праві та ліві екстреміські групи, середні верстви якоюсь мірою знижують соціальне напруження, зміцнюють становище в країні, попереджують, упереджують політичні конфлікти. Відкритий політичний процес визначається тим, що політичні інтереси соціальних спільностей, груп і громадян систематично виявляються у виборчих перевагах, програмах політичних партій і рухів, а також в інших формах публічних прихильностей людей до державної влади. В політологічній літературі прийнято розрізняти наступні види політичних процесів: революція, контрреволюція, повстання, бунт, заколот, путч, політична кампанія, пряма дія в політиці.
План
План
Вступ
1. Суть політичного процесу
2. Політична участь. Стратегія і тактика в політиці
3. Політична стабільність. Типи політичних процесів
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы