Політичний міф як фактор розвитку сучасної політичної свідомості - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРоботу виконано в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України Ніколаєва Тетяна Євгенівна, Запорізький національний університет, завідувач кафедри політології Корнієнко Валерій Олександрович, Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри політології і права кандидат політичних наук, доцент Захист відбудеться “17” _березня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.12 Національного педагогічного університету імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.На теоретичному рівні проблема міфологізації сучасної політичної свідомості завжди входила в ряд фундаментальних проблем суспільного та особистісного буття. Слід відмітити, що саме вивченням проблеми міфологізації сучасної політичної свідомості науковці, в тому числі і вітчизняні, цікавились небагато. Усова “Міфологізація свідомості в сучасному суспільстві”, у якій автор зазначає, що політичні міфи відіграють особливу роль у суспільній свідомості, у них немає особливого міфологічного ставлення до світу. Також проблемами політичного міфу, міфологізації сучасної політичної свідомості різною мірою займались такі українські дослідники як О. Однак, на сьогоднішній день, на жаль відсутня концепція, яка б забезпечувала комплексне уявлення про політичний міф як фактор розвитку сучасної політичної свідомості.історичний метод вимагає вивчення всіх явищ життя в послідовному тимчасовому розвитку й виявленні звязку минулого, сьогодення й майбутнього, що розглядає міф у розвитку, як явище історичне; епістемологічний принцип передбачає такі складові: розрізнення (усвідомлення, що ситуацію та час, в яких перебуває дослідник, з одного боку, і всі інші стани та часи, як обєкти його дослідження може розділяти певний семантичний простір); врахування контексту (обєкт дослідження неможливо виривати з оточуючого середовища); трактування політики як процесу (аналіз звязку між політичними подіями та феноменами у часі). У підрозділі 1.2 - “Історичний екскурс розвитку нормативно - символічних конструкцій образу влади та держави” - автором простежено ґенезу нормативно-символічних образів влади та держави у філософських напрямках і концепціях різних періодів розвитку суспільства (східна філософія: ведизм, джайнізм, буддизм, даосизм, конфуціанство, легізм; античність: погляди і концепції Алкмеона, Фразімаха, Платона, Аристотеля; середньовіччя: Августин, Фома Аквінський, Егідій, Боніфацій VIII; Відродження: Н. У роботі автор наводить різні інтерпретації міфу по мірі зростання в них прагнення бачити у міфі не тільки казку, але певний спосіб осягнення реальності, причому зростання цього прагнення взагалі-то співпадає з послідовністю у часі означених вище типів інтерпретації. Якщо осердям алегоричного та евгемеричного типу тлумачення міфу слугує деяка примітивна психологія, то в межах такого типу інтерпретації міфу, як “хвороба мовлення”, звертаються до науки про мову.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ