Аналіз глобалізаційних процесів як складного вектору геополітичних, ідеологічних, культурних та релігійних взаємодій. Суть дослідження секуляризації релігії. Політичний екуменізм як один із важливих напрямків, який орієнтований на деформацію православ’я.
При низкой оригинальности работы "Політичний екуменізм як фактор трансформації пострадянського простору", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
УДК 114:316.7 аспірант кафедри філософії, Національний університет “Одеська юридична академія” (Україна, Одеса)Екуменізм як намагання різних церков, різних конфесій вступити в діалог не має нічого спільного з ідеологічним і, більш того, з політичним екуменізмом, який усуває фактично цей діалог і заміщує сурогатною моделлю, яка свідчить про начебто недостатність кожної із церков і потребу долання цієї неповноти саме у взаємодії. Екуменізм намагається подолати крайнощі “локалізму” та “універсалізму” і утворити певну всезагальну ідеологію єднання церков, де Ісус Христос, який є носієм істини, виходить за межі будь-якого храму, будь-яких стін, будь-яких побудов церкви на Землі і, таким чином, головною підставою їх єднання стає Слово, стає Біблія. Зараз переважно домінує течія інтерпретації екуменізму саме під кутом зору прозахідної, протестантської концепції редукціоністського типу, яка втілюється, або вживлюється в той чи інший простір пострадянського простору. Якщо автокефалія в Україні в 20-ті роки була надзвичайно плідним і активним кроком уперед, якщо автокефалія дала надзвичайний взлет музичного мистецтва: ми знаємо літургії Кирила Стеценка, Олександра Кошица, Миколи Леонтовича, то зараз автокефалія виглядає як певна надруга над Українською Православною Церквою. Такий журналістський політичний сленг щодо екуменізму, який визначається як “нездорова атмосфера” входження конкурентної країни пострадянського простору в ЄС, можна визначити як фейк.
Список литературы
1. Андрущенко В. П. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: Досвід соціально- філософського аналізу. - К.: ТОВ “Атлант ЮЕМСІ”, 2005. - 498 с.
2. Бистрицький Є. Посткомуністична філософія посткомуністичної доби // Євген Бистрицький // Політологія посткомунізму. - К.: Політична думка, 1995. - С.13-67.
3. Гилев А. Межэлитные взаимодействия в условиях “цветных революций” / А. Гилев // Вестник Пермского университета. Серия “Политология”. - 2007. - №2. - С.109-122.
4. Хоружий С. С. Очерки синергийной антропологии / С. С. Хоружий. - М.: Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2005. - 408 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
