Політична цензура в Радянському Союзі 1920-1930 pp. Дослідження формування в Україні системи політичного радіомовлення як складової політичної цензури. Визначення програмного характеру, організаційних форм політичного мовлення, його основних завдань.
При низкой оригинальности работы "Політичне радіомовлення в Україні 1920-30-х pp.: організаційні форми та ідеологічні функції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Політичне радіомовлення в Україні 1920-30-х pp.: організаційні форми та ідеологічні функції
Стоян Т.А.Газета "Новости радио" 13 травня 1926 р. була реорганізована та перетворена на орган "програмного характера" і фіксатора громадської думки, а колегія HK PCI СРСР, яка запропонувала таке рішення, звернула увагу на те, що саме". радіомовлення необхідно здійснювати спільно з партійними, профспілковими і громадськими організаціями" [2, с.32]. "З метою здійснення керівництва і контролю радіоагітації в радянському порядку, зазначалося в постанові ЦК партії "Радіоагітація" від 22 червня, визнано необхідним покласти на Наркомоси республік (через Головліт і Головреперткоми) загальний нагляд за всіма органами, які займаються радіоагітацією політико-просвітницького характеру" [4, с.8]. Визначення "радіоагітація" дослівно означало "радіомовлення", а "політико-просвітницького характеру" говорило саме за себе, відтак у 1925-1926 pp. сформувалася система політичного радіомовлення, яка з точки зору цензури була підпорядкована партійним (Агітпроп) та радянським органам. Бердніков, викладаючи проект реорганізації радіомовлення, пропонував Агітпропу перевірити роботу системи радіомовлення в CPCP". з точки зору політичної роботи партії, а також з точки зору якості політико-виховної і культурної роботи, яка здійснюється по радіо" [2, с.49]. органи Головліту перерозподілили контрольні обовязки, відтак політичні програми були під головлітівською цензурою, а 31 серпня 1932 p., у звязку з ліквідацією редакцій радіогазет ("Селянської", "Комсомольської правди" та ін.), в системі Всесоюзного радіокомітету по радіомовленню було створено редакцію центральної інформації, складовою частиною якої стала секція політ пропаганди [2, с.76].7 вересня 1933 p.
Список литературы
1. Миронченко В. Інформаційне радіомовлення України (Сторінка історії) / Віктор Миронченко. K., 1996.56 с.; Федотова О.О. Політична цензура друкованих видань в УСРР-УРСР (1917-1990 pp.): Монографія / Оксана Олегівна Федотова. K.: Парламентське видавництво, 2009.352 с.; Каракоз О.О. Цензура в публічних бібліотеках України: Сутність та форми прояву (1917-1939 pp.): автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. іст. наук: спец. "Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство" 07.00.08/О.О. Каракоз. K., 2007.21 с.; Годун Н.Ю. Функціонування органів політичної цензури в культурно-освітніх установах УСРР в 1928-1938 pp.: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. іст. наук: спец. "Історія України" 07.00.01/ Н.Ю. Годун. Харків, 2008.20 с.
2. "Великая книга дня." Радио в СССР. Документы и материалы / Состав. Т.М. Горяева / Татьяна Михайловна Горяева. М.: РОССПАН, 2007.1040 с.
3. Новости Радио. 1926. №11
4. Известия ЦК РКП (б). 1925. №22-23.
5. Известия ЦК ВКП (б). 1926. №10-113.
6. Институты управления культурой в период становления 19171930-е гг. Партийное руководство; государственные органы управления: схемы. М.: РОССПАН, 2004.311с.
7. Пишні розмови про якість (на виробничій нараді ВУКРУ в справі боротьби за якість радіомовлення) // Радіо. 1933. №1. С.6.
8. О радиофикации и радиовещании. М., 1935. С.25.
9. Спектор Б. Ділянці радіо фронту бойове комсомольське піклування // Радіо. 1934. №7. С.452.
10. По-більшовицькому мобілізувати радіо на збиральну // Радіо. 1934. №7. С.250.
11. Дешко О. Назустріч збиральній // Радіо. 1934. №7. С.254.
12. За більшовицьке радіомовлення в новій столиці України // Радіо. 1934. №10. С.397.
13. Карпеко Олександр Олександрович (1891-?) народився в м Кролевці Чернігівської губернії, закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут, учитель історії, німецької, французької, латинської та грецької мов Острогорської гімназії, член КП (б) У (1917), зав. Агітпропу Київського окрпарткому (1926), науковий співробітник кафедри марксизму-ленінізму у Києві (1923-1926), ректор Ніжинського IHO (1924), Київського IHO (липень 1924 січень 1926), зав. Агітпропом Артемівської округи Донбасу (1930), заступник зав. Культпропу ЦК КП (б) У (1931), заступник наркома освіти УСРР (1931-1933). Репресований наприкінці 30-х pp. / Даниленко В.М., Кузьменко М.М. Соціальний тип та інтелектуально-освітній рівень номенклатури скрипниківського Наркомосу. Біографічні нариси. Севастополь-Донецьк, 2003. С.33-38.
14. Карпеко О. Нарадіофронті // Радіо. 1934. №7. С.257-264.
15. Мамонтов Б. Радіомовлення до міцних більшовицьких рук // Радіо. 1934. №11.0.441-448.
