Аналіз ставлення радянської влади до вчительства та його політичних поглядів у 1920-х рр. на прикладі м. Харкова та Харківщини. Виявлення форм очищення рядів вчительства від політично неблагонадійних елементів. Політичні наслідки соціального походження.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Проблема відносин вчительства з радянською владою в Україні була порушена у колективній монографії «Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (19211928 рр.)» [4], де були розкриті питання соціального складу, матеріального становища шкільних педагогів і характеру їхньої участі у громадській роботі. Відповідаючи на це питання, учителі цих повітів використовували різні формулювання: від чіткого «партії більшовиків», «партії боротьбистів» чи «радянській владі» до зовсім розмитих понять, без конкретних назв, на зразок «партії, яка захищає інтереси трудящих», «співчуваю високим ідеалам комунізму», «с-декам більшовикам», «партії, що проводить у життя ідеальний соціалізм», «партії, котра працює за лучче життя робітника і селянина», що яскраво свідчить про рівень політичної освіченості сільського вчительства Харківщини [6; 7]. На 779 вчителів Харкова (за даними анкет 1926-1928 рр.) було лише 9 членів КП(б)У (з них 2 були завідуючими шкіл), 10 кандидатів у члени КП(б)У, 9 членів і кандидатів у члени ВКП(б). При цьому варто зазначити, що вчителі у повному обсязі входили до професійної організації - Робосу (профспілки робітників освіти), оскільки членство у ній було обовязком для кожного шкільного педагога. Згідно з цими даними серед учителів Печенізького району було 2 кандидати у члени КП(б)У, у Харківському районі - 1 кандидат у члени КП(б)У та 4 члени ЛКСМУ, у Нововодолазькому районі - 1 кандидат у КП(б)У та 2 комсомольці, у Зміївському районі - 1 кандидат у ЛКСМУ, 1 член ЛКСМУ, 1 кандидат у члени ВКП(б) (усі троє були завідуючими школами), у Валківському районі - 1 член КП(б)У, 2 кандидати у члени КП(б)У та 4 комсомольці, в Охтирському районі - 1 член КП(б)У та 3 члени Комсомолу, в Олексіївському районі - 2 члени ЛКСМУ, у Вовчанському районі - 1 член КП(б)У, у Сіннянському районі - 1 кандидат у члени КП(б)У (займав посаду завідуючого школою), у Чугуївському районі - 1 завідуючий школою був членом КП(б)У [12].
Список литературы
1. Золотоверхий І. Становлення української радянської культури (1917-1920 рр.) / І. Золотоверхий. К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1961. С. 361.
2. Шевчук Г.М. Культурне будівництво на Україні у 19211925 рр. / Г.М. Шевчук. К.: Вид-во Акад. наук УРСР, 1963. С.219.
3. Народное образование в СССР. 1917-1967 / под ред. М.А. Прокофьева [и др.]. М.: Просвещение, 1967. С. 163.
4. Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921-1928 рр.): в 2 ч. Ч. 2 / відп. ред. С.В. Кульчицький. К.: Ін-т історії України НАН України, 2010. 382 с.
5. Масненко В.В. Суспільно-політичні позиції інтелігенції України в 1921-1928 рр.: автореф. дис.... канд. іст. наук: 07.00.02 / Масненко В.В. К., 1993. 16 с.
6. Державний архів Сумської області, ф.Р-81, оп.1, спр.26, арк.16-18зв., 20-20зв., 25-29зв., 31-32зв., 37-37зв., 40-41зв., 43- 46зв., 48-50зв., 52-54зв., 58-59зв., 62-62зв., 67-71, 94-94зв., 98-98зв., 104-104зв., 112-112зв., 117-119зв., 125-126зв.
7. Державний архів Харківської області (далі - ДАХО), ф.Р- 1635, оп.1, спр.14, арк.1-25, 27-52, 54-66, 69, 71-76, 79-83.
