Політичне лідерство та керівництво доби "лібералізованого" тоталітаризму в СРСР: український контекст (60-і початок 90-х рр. ХХ ст.) - Автореферат

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Політичне лідерство та керівництво доби «лібералізованого» тоталітаризму в СРСР: український контекст(60-і початок 90-х рр.Кураса НАН України, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки доктор політичних наук, Бушанський Валентин Вікторович, журнал «Віче», заступник головного редактора, завідувач відділу з висвітлення питань парламентської діяльності доктор політичних наук, Шайгородський Юрій Жанович, головний редактор Українського центру політичного менеджменту, Захист відбудеться «28» вересня о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.181.01 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. З монографією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. У дисертації представлено результати дослідження політичного лідерства та політичного керівництва в Україні як чинника суспільно-політичного розвитку в 60-і - на початку 90-х років ХХ ст. Розкривається природа, зміст та динаміка лідерства і керівництва в політиці, які зумовлені змінами у політичній системі країни. The given monograph represents research results of political leadership and management in Ukraine as a factor of social and political development in 60-s and the beginning of 90-s in XX century.Зосередження уваги на так званих «анонімних» процесах і субєктах політики (правлячих елітах, демократичних інституціях, електоральних процесах), обєктивний хід суспільних процесів, специфіка еволюції нашої країни в контексті європейської та світової спільноти - все це довело необхідність пошуку адекватних ракурсів аналізу політичного розвитку, повязаних з політичним лідерством. На фоні цих тенденцій поодинокими залишаються намагання дослідити такі важливі для розуміння змісту сучасного лідерства проблеми як: особливості змістових та змістовних складових здійснення політичного лідерства, вивчення політичних процесів, які передували здобуттю незалежності України, зокрема у вищих ешелонах компартійної влади. Внаслідок чого існує чимало ракурсів вивчення лідерства та керівництва в політиці. Грабовська); лідерство в політиці вивчають як функціонування тих чи інших політичних інституцій (В. Лідерство, керівництво в політиці розглядається як існування взаємозумовленості та взаємодії між політичним лідерством і соціально-історичними особливостями суспільного розвитку (Н.Розкриваються основні теоретичні підходи щодо розуміння сутності лідерства та керівництва в політиці. Лідерству в політиці надається вирішальне значення. Лідерство і керівництво в політиці як суспільні інституції (тієї чи іншої політичної системи) існують у контекстах, які зумовлюють їх появу та існування (В. Виокремилюючи полісистемність джерел політичного лідерства і керівництва як чинника процесів елітотворення та інституціалізації у політичному просторі та культурно-історичному часі, автор проаналізував підхід, який сприяє розгляду проблеми як у межах традиційної інтерпретації політики, так і постмодерних уявлень щодо політичних явищ. Розуміючи політичне лідерство та керівництво як процес інституціалізації формальної і неформальної влад, знімається суперечка щодо найбільшої значущості у протиставленні особи та мас у політиці.Погляд автора щодо лідерства і керівництва в політиці представлено у концепції системогенезу політичного лідерства та керівництва. Політичне лідерство та керівництво за своєю природою є водночас полісистемним, гетерогенним, гетерохронним суспільним явищем, яке має характер чинника (лідерство/керівництво) політичного розвитку. У конкретній політичній практиці співвідношення лідерства і керівництва у політиці складається по-різному. Проте лідерство в політиці набуває різних якостей, а саме: існує як форма прояву політичної еліти (субєкт політики); як спосіб та умови організації влади; як результати політичної діяльності (у вигляді політичного устрою, політичних інституцій, суспільно-політичних цінностей); нівелюється політичним керівництвом тощо. По-друге, запропонований підхід дає можливість пояснити явище політичного лідерства і політичного керівництва у динаміці та уточнити зміст понять «політичне керівництво» та «політичне лідерство», а саме: політичне лідерство - це процес інституційної самоорганізації і самоуправління суспільно-політичним розвитком за демократичних умов шляхом впливу на інституційне середовище, обєктивно детермінований субєкт - субєктними відносинами соціальної залежності, в умовах здійснення політичної діяльності засобами реалізації механізму ідейних цінностей і спрямований на функціонування політичного життя суспільства.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки.

По-перше, прихильники різних наукових традицій залежно від системи цінностей зясовують різні аспекти політичної реальності, що дає змогу бачити її у різних перспективах. Дослідження політичного лідерства повязане з конкретними закономірностями розвитку політичної науки про політичне керівництво, політичні еліти, управління державою, про політичних діячів. Погляд автора щодо лідерства і керівництва в політиці представлено у концепції системогенезу політичного лідерства та керівництва. Основні її положення полягають у наступному.

Політичне лідерство та керівництво за своєю природою є водночас полісистемним, гетерогенним, гетерохронним суспільним явищем, яке має характер чинника (лідерство/керівництво) політичного розвитку. Це повязано зі сферою узгодження соціальних, суспільних, політичних інтересів у великих спільнотах людей. Якості лідерства у тоталітарних суспільствах (примітивна демократія) не можна вивести з універсальних законів функціонування явища лідерства (діяльності політичного лідера і т. ін.) в демократичному суспільстві. І там існує лідерство як цілісний «геном».

У конкретній політичній практиці співвідношення лідерства і керівництва у політиці складається по-різному. Існує думка про те, що політичного лідерства у СРСР не існувало. Політичного лідерства як політичного інституту дійсно не було. Проте лідерство в політиці набуває різних якостей, а саме: існує як форма прояву політичної еліти (субєкт політики); як спосіб та умови організації влади; як результати політичної діяльності (у вигляді політичного устрою, політичних інституцій, суспільно-політичних цінностей); нівелюється політичним керівництвом тощо.

По-друге, запропонований підхід дає можливість пояснити явище політичного лідерства і політичного керівництва у динаміці та уточнити зміст понять «політичне керівництво» та «політичне лідерство», а саме: політичне лідерство - це процес інституційної самоорганізації і самоуправління суспільно-політичним розвитком за демократичних умов шляхом впливу на інституційне середовище, обєктивно детермінований субєкт - субєктними відносинами соціальної залежності, в умовах здійснення політичної діяльності засобами реалізації механізму ідейних цінностей і спрямований на функціонування політичного життя суспільства.

Керівництво політичне - інститут і процес, системотвірним чинником якого є субєкт - обєктні відносини суспільної залежності, які існують в умовах політичного життя суспільства і спрямовані на реалізацію політичної діяльності засобами механізму влади з використанням державних інститутів.

По-третє, дослідження компартійного керівництва та змін у політичному режимі пізньої фази тоталітаризму в Україні дає змогу говорити про специфіку політичного лідерства та керівництва. Складноструктурованість останніх детермінує форми, особливості їх прояву й функціонування у часі та політичному просторі країни (як механізму суспільно-політичних відносин, способу вираження інтересів частини населення, типу влади, чинника політичного розвитку).

По-четверте, політичне лідерство як інститут і процес є багатопараметричним явищем, яке зумовлює провідні процеси інституціалізації та елітотворення суспільства. Наявність сталого самовідтворювального інституту політичного лідерства - показник динамічності політичних відносин, передумова становлення демократичного суспільства, перманентна, організована самовідтворювана дія щодо упорядкованння політичного процесу з певною структурою відносин, ієрархій влади різних рівнів.

По-пяте, існують принципово важливі відмінності між проявами політичного лідерства та політичного керівництва в умовах стабільності і нестабільності політичної системи. Як будь-яке соціальне явище, політичне лідерство має конкретно-історичний характер. Поряд з політичними лідерами і послідовниками суттєвим учасником процесу політичного лідерства є соціальне середовище як складова політичного лідерства в цілому.

По-шосте, трансформація політичного лідерства і політичного керівництва в Україні за умов тоталітарної системи призводить до незворотної деформації самої системи як такої. Політичне лідерство та керівництво мають різну природу (як політичну, так і неполітичну) й водночас існують як соціальний і політичний інститут, постійно діючий фактор політичного функціонування й розвитку суспільства.

Формування та становлення інституту політичного лідерства повязано з реаліями культурно-історичних особливостей українського державотворення, з головними пануючими світовими тенденціями в цілому. Інституалізація політичного лідерства в Україні ускладнюється незавершеністю в оформленні сталої державно-політичної моделі країни. Парадоксальність ситуації полягає в наявній слабкості держави (яка повинна стояти на сторожі основних прав і свобод громадян), порівняно з всесильністю бюрократії (та її чисельністю взагалі). В рамках концепціії системогенезу без відповіді залишається чимало питань, повязаних з проблемами політичного лідерства/керівництва здебільшого зумовленими інститутами міжнародного співробітництва, що може стати предметом подальших наукових пошуків.

Монографія: 1. Траверсе О. О. Політичне лідерство та керівництво доби «лібералізованого» тоталітаризму в СРСР: український контекст (60-і - початок 90-х рр. ХХ ст.): монографія / О. О. Траверсе. - К. : ІПІЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2010. - 268 с.

Рецензії: 2. Тупчієнко Л. С. Системогенеза політичного лідерства і політичного керівництва / Л. С. Тупчієнко // Політичний менеджмент. - № 4. - 2010. - С. 184-187.

3. Сюндюков І. Анатомія лідерства / Ігор Сюндюков // День. - № 119-120 (3728-3279). - 2010. - 9 - 10 липня.

Статті у наукових фахових виданнях: 4. Траверсе О. Політичне лідерство і політичне керівництво в Україні як проблема історичної політології / О. О. Траверсе // Наукові записки. - К. : ІПІЕНД, 2004. - Вип. 25. - С. 80-91.

5. Траверсе О. Соціальна відповідальність як змістовна складова політичного лідерства і політичного керівництва / О. О. Траверсе // Людина і політика. - 2004. - № 5 (35). - С. 127-133.

6. Траверсе О. Політична лідерство і політичне керівництво в Україні як проблема історичної політології / О. О. Траверсе // Наукові записки. - К. : ІПІЕНД, 2004. - Вип. 25. - С. 80-91.

7. Траверсе О. Семантичне поле понять “політичне лідерство/керівництво” в політології / О. О. Траверсе // Політичний менеджмент. - 2005. - №3 (12). - С. 128-136.

8. Траверсе О. Політичне лідерство та політичне керівництво: субєкт-обєктні особливості політичної дії / О. О. Траверсе // Наукові записки. - К. : ІПІЕНД, 2005. - Вип. 27. - С. 178-189.

9. Траверсе О. Особливості політичних складових суспільних процесів в Україні / О. О. Траверсе // Наукові записки. - К. : ІПІЕНД, 2005. - Вип. 28. - С. 337-347.

10. Траверсе О. Соціальне та суспільне у змісті політичного лідерства/керівництва / О. О. Траверсе // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - Київ; Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. - Вип. 7. - С. 338-347.

11. Траверсе О. Політичне лідерство / О. О. Траверсе // Віче. - 2006. - Вересень. (Спецвипуск). - С. 73-76.

12. Траверсе О. Політичне лідерство як складова процесу самоорганізації українського соціуму / О. О. Траверсе // Політичний менеджмент. - Спеціальний випуск. - 2006. - С. 109-117.

13. Траверсе О. Політичне лідерство, національна еліта і практика модернізації суспільства / О. О. Траверсе // Політичний менеджмент. - 2006. - №. 1 (16). - С. 27-36.

14. Траверсе О. Самоорганізація українського етносу: минуле і майбутнє / О. О. Траверсе // Політичний менеджмент. - 2006. - № 2 (17). - С. 176-179.

15. Траверсе О. Політичне лідерство і його роль в суспільно-політичних перетвореннях / О. О. Траверсе // Політичний менеджмент. - 2006. - № 3 (18). - С. 86-96.

16. Траверсе О. Політична влада і лідерство у звязках суспільної взаємодії / О. О. Траверсе // Сучасна українська держава: історичні імперативи становлення, тенденції та проблеми розвитку / Збірник. - К. : ІПІЕНД, 2007. - С. 277-290.

17. Траверсе О. Політичне лідерство як предмет політичної теорії / О. О. Траверсе // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - К., 2007. - Вип. 33. - С. 196-206.

18. Траверсе О. Політична модель українського соціуму: від керівництва до лідерства / О. О. Траверсе // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - К., 2007. - Вип. 35. - С. 336-347.

19. Траверсе О. Політичне керівництво і політичне лідерство в Україні пізньої радянської доби / О. О. Траверсе // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. редактор В. М. Вашкевич. - К., 2007. - Вип. 8. - С. 158-164.

20. Траверсе О. О. Політичне керівництво та політичне лідерство в інституційному середовищі партійно-радянської системи влади в Україні / О. О. Траверсе // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. редактор В. М. Вашкевич. - К., 2007. - Вип. 9. - С. 143-149.

21. Траверсе О. Політичне лідерство і демократизація / О. О. Траверсе / У кольорах «помаранчевої революції» / Загальна редакція та упорядкування Ю. Шаповала. - К. : ТОВ УВПК «ЕКСОБ», 2007. - С. 229-243.

22. Траверсе О. Політичне лідерство як складова рушійних сил політичного розвитку / О. О. Траверсе // Політичний менеджмент, 2007. - Спеціальний випуск. - С. 88-96.

23. Траверсе О. Історіографічні аспекти вивчення проблеми політичного лідерства / О. О. Траверсе // Політичний менеджмент. - 2007. - № 5 (26). - С. 30-39.

24. Траверсе О. Політичні керівники та лідери України: друга половина ХХ ст. / О. О. Траверсе // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. -2007. - Вип. 37. - С. 670-676.

25. Траверсе О. О. Інституційні зміни та лідерство в українській політиці початку демократичних змін / О. О. Траверсе // Віче. - 2007. - 18 вересня. (Спецвипуск). - С. 25-27.

26. Траверсе О. «Правлячий клас» на початковому етапі демократичних змін в українському соціумі / О. О. Траверсе // Політичний менеджмент. - 2008. - Спеціальний випуск. - С. 69-81.

27. Траверсе О. Концепція системогенезу політичного лідерства та політичного керівництва / О. О. Траверсе // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - К., 2008. - Вип. 40. - С. 154-175.

Размещено на .ru