Політична цензура в Україні в 1920–1930-х рр. - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукАналіз структури, змісту й механізму діяльності радянської політичної цензури в Україні дозволить розкрити принципи формування світогляду громадян, ідеологічні критерії для наукових досліджень та творчості, роль державних органів у маніпулюванні суспільно-політичної, культурної й духовної сфери суспільства у ХХ ст. Вироблення суспільних та правових норм реалізації свободи слова та рівного доступу громадян до інформації дадуть можливість скорегувати дії органів влади, сприятимуть включенню особистості у громадське життя, формуючи таким чином засади громадянського суспільства в Україні. Цензура розглядалася як цілісна система і водночас складова державного апарату України. Автор виділив наступні завдання: ? проаналізувати еволюцію історіографічної думки щодо формування та становлення системи політичної цензури в СРСР та Україні, її впливу на громадсько-політичну, культурну та наукову сферу українського радянського суспільства; ? визначити роль вищого партійно-державного керівництва СРСР та України у формуванні ідеологічних критеріїв функціонування органів політичної цензури;У першому розділі - «Політична цензура як складова системи політичного нагляду в радянській Україні: історіографія теми» - проаналізовано наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених у вивченні політичної цензури в СРСР та Україні, розкрито термінологію, подано загальну характеристику джерел і літератури. Визначаючи підходи до висвітлення історіографії політичної цензури, ми розділили її на кілька напрямів, в яких простежується: вивчення тоталітаризму та радянської політичної системи і місце цензури в ній; відносини державно-партійних органів та культури; дослідження створення і діяльності цензурних органів; вплив політичної цензури на засоби масової інформації, літературу, театр і кіно. Оскільки політична цензура спрямовувалась також на діяльність культурно-просвітницьких осередків, то вплив «радянської ідеології» на культурологічні процеси в СРСР складають важливий сегмент реконструкції у формуванні стереотипів радянського суспільства. Блюм досліджував також кроки державних органів в галузі збереження архівних матеріалів, зазначаючи, що цензура не обмежувалась лише стінами Головліту, і контроль над інформацією був тотальним. Їх праці стали основою у висвітленні впливу радянської політичної цензури та її органів на українську художню та наукову літературу, книговидання та формування загальних книжкових фондів.До особливостей попередньої та наступної (каральної) цензури належить структура державних органів, повноваження посадових осіб, які мали можливість робити окремі висновки щодо ідеологічної придатності творів друку та видовищ. Друкованих твір надходив до органів ЦУСДУ, де його розглядали на предмет відомостей, які забороняються для розповсюдження. Далі твір пересилали до відповідних органів (залежно від його тематики), які визначали політичну та ідеологічну доцільність і повертали в ЦУСД з певним висновком. Попри забезпеченість органів цензури широкою нормативною базою, велику частку в процесі перегляду літератури займав субєктивний погляд цензора. У четвертому розділі - «Вплив політичної цензури 1920-1930-х рр. на українську культуру та суспільство» - розглядаються зміни в культурному житті України та у суспільстві в наслідок діяльності політичної цензури.

Основний зміст дисертації