Політична тривалість, її вплив на поведінку політичних акторів. Взаємозв"язки між політичною тривалістю та швидкістю. Характеристика механізмів політичної тривалості, методологічні наслідки від її відмінностей для мікрооснов політичної поведінки акторів.
Політична тривалість: методологічні стратегії мікрорівняДослідники працювали з різноманітними перспективами, які наголошували на важливості фокусування на тому як політичний розвиток відбувається у часі, та як темпоральні звязки між змінними можуть здійснювати сильний вплив на їх взаємодію. Розпочнемо ми з дослідження "політичної" тривалості"" ("duration"), розглянувши в цій статті можливі методологічні наслідки від її відмінностей (різниць) для мікрооснов політичної поведінки акторів, а мезопроцеси, що обмежують її та відповідні структурні наслідки висвітлимо у одній з наступних робіт, зважаючи на прийняту нами метаметодологію дослідження [Див.: 1]. Тривалість макрополітичних чи історичних процесів, таких як індустріалізація або державне будівництво, може знаходитися під певним впливом діяльності політичних акторів, але скоріше є детермінованою поза одиничних прагнень індивідів. Перед тим, як ми перейдемо до опису деяких механізмів за допомогою яких тривалість може впливати на формування результатів, слід відрізнити її від (й звісно, вказати на її звязки) з одним з інших важливих вимірів політичної темпоральності швидкістю.
Список литературы
1. Див. статті: Якубін О. JI. До концептуалізації поняття політичного часу // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Філософія. Політологія. 2008. Випуски 89-90. С.133-137; Андрущенко М.А., Якубин JI. Политическое время: Микро-, мезо- и макроуровни // Политическая наука. 2009. № I. С.60-89; Якубін О. JI. Застосування "аналізу часових рядів" у сучасній політичній науці: досвід та перспективи // Трибуна. 2009. Березеньквітень № 3-4.С. 19-22; Андрущенко М.О. Концепція хронополітики Поля Вірільйо: від дромократії до дромології // Політологічний вісник. 2009. Вип.41. С.143-151; Андрущенко М.О. Деякі аспекти концепції хронополітики Джорджа Модельскі // Вісник Харківського національного університету імені
2. Н. Каразіна: Питання політології. 2009. №893. С.72-78.
3. Aminzade R. Historical Sociology and Time // Sociological Methods and Research. 1992. №20,P.456-480.
4. Mickey R. W., Pierson P. As Long As it Takes: Duration and the Explanation of Political Outcomes // Paper presented at the 2002 Annual Meeting of the American Political Science Association. August 29-September I. 2002. Boston.38p.
5. Див. роботи: Lipset S. M. Some Social Requisites of Democracy: Economic Development and Political Legitimacy // American Political Science Review. 1959. № 53. P.69-105; Rostow W. W. The Process of Economic Growth.2nd. ed. Oxford: Clarendon Press, 1960.282p.; Bartolini S. The Political Mobilization of the European Left, 1860-1980: The Class Cleavage. Cambridge: Cambridge University Press, 2000.637р.; Хантингтон С. Политический порядок в меняющихся обществах. М.: Прогресс-Традиция, 2004.480с.
6. Alexander G. The Sources of Democratic Consolidation. Ithaca: Cornell University Press, 2002.292p.
7. MCKELVEY R. D., Riezman R. Seniority in Legislatures // American Political Science Review. 1992. №86 (4). P.951-965.
8. Varey С.А., Kahneman D. Experiences Extended Across Time: Evaluation of Momentsand Episodes // Journal of Behavioral Decison-Making. - 1992. - №5 (3). - P.169185.
9. Див.: March J. G., Simon H.organizations Revisited // Industrial and Corporate Change. 1993. №2. P.299-316; Kitschelt H. Political Regime Change: Structure and Process-Driven Explanations? // American Political Science Review. 1992. - № 86 (4). P.1028-1034.
10. Hannan M. T., Freeman J.organizational Ecology. Cambridge: Harvard University Press, 1989.372p.
11. Ю. Козеллек P. Часові пласти. Дослідження з теорії історії. / Пер. з нім. K.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2006.436с.
12. Fenno R. F. Learningto Govern: An INSTITUTIONALVIEWOFTHE 104th Congress. Washington D. C.: Brookings Institution Press, 1997.243p.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы