Політична субкультура хакерів в умовах інформаційного суспільства - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукНауковий керівник - доктор філософських наук, професор Бех Володимир Павлович, Національний педагогічний університет імені М. П. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, доцент Дмитренко Микола Андрійович, Інститут дослідження проблем державної безпеки, заступник директора; кандидат політичних наук, доцент Набруско Віктор Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, доцент кафедри телебачення і радіомовлення. Захист відбудеться 30 вересня 2011 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.12 Національного педагогічного університету імені М. П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.Формування інформаційної цивілізації, інформаційного суспільства виражається у появі нових субєктів і відносин суспільно-політичної дії, серед яких певне місце посідають хакери. Сьогодні хакери створили світове мережеве співтовариство, яке володіє значними фінансовими, інтелектуальними, інформаційними та соціальними ресурсами. Протистояння державних установ та хакерів щодо прав власності на інформаційні ресурси призвело до значної криміналізації субкультури хакерів. Можна згадати крадіжку хакерами даних кредитних карток, імен, паролів і телефонних номерів у 2001 році з сервера Всесвітнього економічного форуму; бурхливу реакцію хакерів в 2007 році на демонтаж памятника радянським воїнам, що загинули у Великій Вітчизняній війні та на воєнний конфлікт між Росією і Грузією у 2008 році; злам групою хакерів з Греції в 2008 році компютерної системи CERN (Європейського центру ядерних досліджень), під керівництвом якого був створений Великий адронний колайдер. основні підходи до вивчення ґенези поняття «політична субкультура», розвиток якого проходив такі етапи: а) на першому, конвенційному, етапі політичну субкультуру поєднували з політичною культурою, але це мало понятійно невизначений, неконцептуалізований характер; б) на другому етапі відбулася концептуалізація «політичної субкультури» в рамках формування теорії політичної культури та узгодження її в соціокультурних дослідженнях; в) на третьому, понятійному, етапі поняття «політична культура» використовували для дослідження політичної свідомості, природи демократії та політичної етики; г) четвертий, когнітивно-інструментальний, етап означився використанням поняття «політичної субкультури» як пізнавальної концепції, інструмента аналізу політичної культури окремих груп, наприклад професійних, у тому числі і хакерів;Враховуючи визначення таких понять як культура, субкультура, політична культура, політична субкультура, хакер, зроблено висновок про те, що політична субкультура хакерів - це політична культура хакерського обєднання, яке базується на професійній єдності своїх представників та характеризується оригінальним підходом до вирішення задач, бінарним способом мислення та бажанням творчої самореалізації на рівні емоційно-чуттєвого сприйняття явищ, прагненням до вільного обігу інформації, незалежності від урядових та комерційних установ, невілюванням соціальних обмежень на когнітивному рівні та реалізацією політичної діяльності за допомогою компютерів та програмного забезпечення на рівні політичної поведінки, що здійснюється переважно у двох формах: хактивізмі чи кібертероризмі.

2. Основний зміст роботи