Політична структуризація в умовах становлення громадянського суспільства в Україні - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук: "ПОЛІТИЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ"Науковий керівник: доктор політичних наук, професор КРЕСІНА Ірина Олексіївна, Київський національний університет будівництва і архітектури, професор кафедри політичних наук Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор ЯРОШ Богдан Олексійович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки кандидат політичних наук ЗЕЛЕНЬКО Галина Іванівна, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, науковий співробітник Захист відбудеться 26.06.2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м.Актуальність теми дослідження - вивчення процесів становлення структур громадянського суспільства та їх місця в розвитку демократичного суспільства - зумовлена потребами поглиблення теоретичних і практичних розробок трансформації українського соціуму, враховуючи як закономірності, так і специфіку економічних, політичних та соціокультурних змін в інститутах влади, політичних відносинах та політичній і правовій культурі в умовах інтеграції України у світовий цивілізаційний простір. Політична структуризація громадянського суспільства відбувається достатньо активно, однак поява на вітчизняних теренах більше ста політичних партій, тисяч громадських та десятків профспілкових організацій не сприяла посиленню відкритості та прозорості політичного процесу. Відтак набувають дедалі більшої актуальності дослідження сутності поняття "громадянське суспільство", його інваріантних, змістовних ознак, регіональних особливостей, а також місця і ролі в процесі посткомуністичної трансформації. Ці та інші проблеми зумовили потребу визначити етапи становлення громадянського суспільства в перехідний період у співвідношенні з темпами економічних, політичних та соціокультурних змін. Ступінь дослідження тематики дисертаційної роботи можна оцінити як недостатній в аспекті вивчення умов становлення громадянського суспільства і їх впливу на рівень і якість демократії в країні, а щодо розробки тенденцій та перспектив процесу політичної структуризації в Україні - як початковий.У першому підрозділі "Основні виміри громадянського суспільства" зазначається, що такий феномен, як громадянське суспільство, є здобутком західної цивілізації, і його поява збігається з періодом перших буржуазних революцій в Європі XVII - XVIII ст. Четвертий етап припадає на ХХ ст., коли політична думка зосереджується навколо таких проблем: виникнення феномена громадянського суспільства; місце громадянського суспільства в сучасному світі; взаємовідносини громадянського суспільства та держави. На четвертому етапі до дискурсу громадянського суспільства приєднуються вчені посткомуністичних країн, які розглядають ідейні витоки концепції громадянського суспільства, його місце і функції в умовах "олюднення" соціалізму (кінець 80-х - початок 90-х років ХХ ст.) та функціональний аспект громадянського суспільства (друга половина 90-х років). Здійснивши аналіз сучасних уявлень про зміст концепта "громадянське суспільство", дисертант дає власне визначення громадянського суспільства як царини незалежної від влади самодіяльності й солідарності громадян у різних сферах суспільного життя на засадах взаємної відповідальності громадян і держави. Автор виділяє такі критерії структуризації політичного простору громадянського суспільства: за сферою спрямування інтересів; за соціальною базою; за місцем і роллю в суспільстві; за стратегічною метою; за тактичними прийомами; за ставленням структур громадянського суспільства до обєктивних тенденцій суспільного розвитку; за рівнем консенсусності щодо базових соціокультурних цінностей і правил поведінки; за формою організації; за правовим статусом; за сферою діяльності; за ступенем автономності від влади.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ