Дослідження особливостей політичної соціалізації в Україні та Росії в радянські, пострадянські часи та в роки незалежності. Процес формування соціально-політичних поглядів, позицій особистості. Молодіжний рух та політичні об"єднання в сучасній Україні.
Політична соціалізація України та Росії Зміст Вступ 1. Теоретичні підходи до вивчення концепцій політичної соціалізації 1.1 Поняття політичної соціалізації, її задачі та функції 1.2 Особливості методів політичної соціалізації та їх застосування 2. Політична соціалізація України та Росії у радянський і пострадянський час 2.1 Політична соціалізація України та Росії у радянський період 2.2 Політична соціалізація України та Росії у пострадянський період 3. Політична соціалізація в Україні та Росії за роки незалежності 3.1 Сучасний стан політичної соціалізації в Україні 3.2 Політична соціалізація українців в Росії за роки незалежності Висновки Список джерел Вступ Проблема політичної соціалізації залишається однією з найбільш актуальних серед багатьох дисциплін. Демократія - форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють певну державу. Демократія і громадянське суспільство передбачають повагу вибору громадянами своєї соціалізації. Визнаним фактом є те. що політична соціалізація громадян залежить від політичного режиму: при тоталітаризмі політична соціалізація регламентована і підпорядкована формуванню повної підлеглості установкам держави: при авторитаризмі політична соціалізація громадян також строго обмежена і цілеспрямована, багато в чому вона диктується тим або тими, хто перебувають у владі: при демократії політична соціалізація багатоаспектна. формується як в нормах суспільства, так і самостійно, в силу своїх політичних, економічних інтересів, власних уявлень про моральність, обовязок. Соціалізація особистості - необхідна передумова входження і адаптації людини в соціумі, процес багатоаспектний. що включає розуміння сутності соціальних явищ і вчинків конкретної людини. Ф. Рудич): формування національної ідентичності в умовах трансформації політичної системи країни (Н.М. Дембицька. В.В. Москаленко. С.Н. Оксамитна. Перша вказує на особу як пасивний субєкт процесу соціалізації, друга - на активну позицію особи щодо процесу залучення до суспільно-політичних відносин. А. Колодій, а Г. ЗМІ та мережеві системи; політичними агентами називають політичні інститути (державу, систему управління, молодіжні, громадські політичні організації, окремі політичні події). Якщо узагальнити зазначене вище про процес політичної соціалізації то. з одного боку, це організований і багато в чому керований процес виховання, освіти, засвоєння культури, норм, цінностей, а з іншого - самоорганізація, само сприйняття фактів і явищ політичного життя, культури особистості як члена суспільства. Політична соціалізація проявляється як в їх схваленні, так і в зворотному - в їх неприйнятті, і є процесом засвоєння людиною різних зразків політичної поведінки і установок, соціально-політичних норм і цінностей, які є прийнятними і неприйнятними у суспільстві, передусім, проявляючи до них своє відношення, і формує своє світобачення, світосприйняття, визначає свої власні норми поведінки і відношення до політики як сфери життя. 1.2 Особливості методів політичної соціалізації та їх застосування Розвинене демократичне суспільство базується на соціумі, що є активним суб’єктом у політичній системі. За даними Державного комітету статистики рівень безробітних, офіційно зареєстрованих у державній службі зайнятості протягом останніх 10 років, постійно зменшувався: із 4.2 % від загального населення у 2000 до 1.6 % 2010 р. Проте проблема молодіжного безробіття найактуальніша і найгостріша. адже рівень безробіття серед осіб у віці від 15-24 років удвічі перевищує показник серед всього економічно активного населення України.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
