Політична програмна заява як тип тексту: крос-культурний аспект (на матеріалі американської та британської лінгвокультурних традицій) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Політична програмна заява як тип тексту: крос-культурний аспект (на матеріалі американської та британської лінгвокультурних традицій)Дисертація присвячена вивченню політичної програмної заяви як окремого типу тексту політичного дискурсу шляхом проведення комплексного дослідження на гіпертекстовому, текстовому й гіпотекстовому рівнях, що дозволило встановити її інваріантні й варіативні текст-типологічні ознаки в межах кожної з аналізованих лінгвокультур. Проведено крос-культурний аналіз політичної програмної заяви американської та британської лінгвокультур з метою встановлення її інтегральних та диференційних ознак. Виділення текст-типологічних ознак політичної програмної заяви в американській і британській лінгвокультурних традиціях характеризує досліджуваний тип тексту як інформаційно-цілісний, специфічно структурований лінгвокогнітивний феномен, семантичне наповнення і логіка побудови якого, відповідають лінгвокультурним текст-типологічним очікуванням конкретної аудиторії. Структурно-семантичне варіювання інформаційних блоків у тексті, а також принципи дистрибуції одиниць з національно-культурним компонентом відображають функціональну своєрідність і лінгвокультурну специфіку політичної програмної заяви в крос-культурному аспекті. Identification of typological features of American and British political programme statement proved the text under analysis to be the information-complete specifically-structured linguistic and cognitive phenomenon.У центрі уваги сучасної дискурсології, когнітології, комунікативної та прагматичної лінгвістики перебуває вивчення політичного дискурсу (далі - ПД). Окрему сферу зацікавлення вчених становлять: дослідження прагматичної складової текстів ПД (А.Д. Вплив на аудиторію зумовлює певну систему відбору та дистрибуції національно-специфічних елементів картини світ в структурно-семантичному й функціональному аспектах, що віддзеркалює лінгвокультурні особливості ППЗ. Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю сучасних прагмалінгвістичних розвідок на створення методологічних засад для лінгвокультурологічного дослідження прагматичних типів текстів інституціональних дискурсів, а також необхідністю систематизації текст-типологічної диверсифікації ПД і встановлення ступеня прагматичного потенціалу тексту залежно від характеру дистрибуції в ньому лексичних одиниць з національно-культурним компонентом. Дистрибутивний аналіз застосовується для визначення специфіки функціонування аналізованих одиниць у тексті; контекстологічний - для виявлення інваріантних і варіативних ознак ППЗ у різних контекстах; контрастивний - для вичленування універсальних і культурно-специфічних характеристик ППЗ в американській і британській лінгвокультурних традиціях.Аналіз теоретичних розвідок учених-представників різних напрямів дослідження ПД дозволив узагальнити деякі категоріальні ознаки, що виокремлюють ПД з-поміж інших видів інституціонального дискурсу й запропонувати ключове для нашої роботи визначення ПД як виду інституціонального дискурсу, семіотичний простір якого формується навколо базового концепту ВЛАДА й виявляється в текстах, чиї типологічні ознаки зумовлені специфічними умовами комунікативної ситуації й спрямовані на реалізацію основних функцій - прагматичної, оцінної, фатичної та маніпулятивної. Вивчення адресанта тексту як мовної особистості проводиться з урахуванням реалізованих у тексті стратегій і тактик, що віддзеркалюють інтенціональну своєрідність типу тексту, відображену ієрархією його найбільш релевантних функцій. Аналіз ідіостиля політика як мовної особистості у дослідженні не проводиться з метою запобігання інтерференції особистісних та ідеологічних чинників (роль спічрайтерів та іміджмейкерів, спеціалістів з PR, ідеологічних преференцій адресанта тексту), як таких, що не відповідають обєктивним лінгвальним і лінгвокультурним стереотипам очікування аудиторії. Концепт як базова категорія лінгвокультурології, когнітивної та прагматичної лінгвістики, найбільшою мірою відображає менталітет узагальненого носія конкретної мови, що мотивує його залучення до парадигми прагматичних засобів обєктивація яких і визначає специфіку досліджуваного типу тексту. У реферованій дисертації запропоновано метод лінгвокультурологічного аналізу, який включає виявлення таких базисних культурних універсалій як знаки-символи, реалії, опозиції "свої :: чужі", "свій :: чужий" простір і лінгвостилістичні засоби їх реалізації в тексті ППЗ.ПД як феномен сучасного когнітивно-дискурсивного простору реалізується певними типами текстів у ситуації політичної комунікації й відображає боротьбу за збереження чи завоювання влади.

2. Основний зміст дисертації