Три культурні традиції в дослідженні політичної культури за Бринтом. Емпіричні та антропологічні концепції політичної культури. Універсальні суспільні, групові та індивідуальні (особистісні) норми. Групи країн із відмінними консенсусними традиціями.
При низкой оригинальности работы "Політична культура: історія дослідження, термін, проблема типології", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Політична культура: історія дослідження, термін, проблема типологіїНа думку цього дослідника, у давнину не існувало терміну політична культура, проте як явище вона досліджувалася: «Політична культура - це скоріше новий термін для старої ідеї» [1]. При цьому, для Гердера політична культура була тісно повязана із соціальною культурою, тож у його працях багато з того, що відноситься до соціальної культури, відноситься і до політичної культури, яка таким чином розуміється в широкому сенсі як соціальна організація суспільства, загальноприйняті символи і цінності, звичаї і норми суспільної діяльності. У російській науковій думці термін «політична культура» одним з перших почав використовувати Струве, який у 1901 році в статті «У чому ж щирий націоналізм?» відніс політичну культуру, поряд з релігійною і суспільною, до тієї частини культурної творчості, «яка представляє безпосереднє поле для людського духу», протиставивши її «нижчій сфері матеріальних інтересів» [5,554]. Що стосується появи політичної культури як явища людського існування, то Аристотель у своїй праці «Політика» розглядав людину як «політичну істоту», маючи на увазі, що нормальне людське життя в принципі можливе лише в полісі і через поліс, тобто політика осмислювалася як найбільш важлива сторона людського існування. За умов «дикого капіталізму» різні класи мали свою політичну культуру, яка майже цілковито заперечувала політичну культуру інших класів (політична культура найманих робітників, селян, поміщиків і капіталістів тощо).
Список литературы
1. Kavanagh D. Political Science and Political Behavior. - L: Allen & Unwin, 1983.
2. Almond G.A. The Intellectual History of the Civic Culture Concept // The Civic Culture Revisited / Ed. by G.A.AIMOND and S.Verba. - Newbury Park; New Delhi: Sage Publications, 1989.
3. BRINTM. A Genealogy of Political Culture. - Boulder, Colo.: Westview Press, 1991.
4. Herder J.G. Reflections on the Philosophy of the History of Mankind /Transl. by T.O.Churchill; abridged and with an introduct. by F.E.Manuel. Chicago; The Univ. of Chicago Press, 1968.
5. Струве П.Б. В чем же истинный национализм? // Струве П. На разные темы: (1893-1901 гг.): Сб. статей. - СПБ: Изд. О.Н.Поповой, 1902.
6. Tucker R.C. Culture, Political Culture, and Communist Society // Political Science Quarterly. - N.Y., 1973. - Vol.88, No.2.
7. Каленский В.Г. Политическая наука в США: Критика буржуазных концепций власти. - М.: Юридическая литература, 1969.
8. Almond G. Comparative Political Systems // Journal of Politics. Gainesville, 1956. - Vol.18, No.3.
9. Almond G.A., Verba S. The civic culture: Political attitudes and democracy in five nations. - Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1963.
10. Бурлацкий Ф.М. Ленин. Государство. Политика. - М.: Наука, 1970.
11. Федосеев А.А. Доктрина «политической социализации» в буржуазной социологии // Проблемы борьбы против буржуазной идеологии. Вып.1 /Отв. ред. Н.М.Кейзеров. - Л.: Изд. ЛГУ, 1971.
12. Inglehart R. Culture Shift in Advanced Industrial Society. Princeton, - N.J.: Princeton Univ. Press, 1990.
13. Inglehart R. The Silent Revolution in Europe: Intergenerational change in Post-Industrial Societies // American Political Science Review, 1971. -Vol.65.
14. Мережковский В.Г. Спорт как фактор идеологической обработки молодежи в фашистской Германии и его проявление на современном этапе буржуазного спортивного движения. Дисс. канд. пед. наук. - Вологда, 1986.
15. Brown A. Political Culture // The Social Science Encyclopedia / Ed. by A.Kuper and J.Kuper. - Boston; Henley: Routledge & Kegan Poul, 1985.
16. Lane, Ruth. Political Culture: Residual Category or General Theory? // Comparative Political Studies, 1992. - Vol.25, No.3.
17. Nesbitt-Larking P. Methodological Notes on the Study of Political Culture // Political Psychology. - N.Y., 1992. - Vol.13, No.1.
18. Політологічний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. / За ред. М.Ф.Головатого та О.В.Антонюка. - К.: МАУП, 2005.
20. Mozaffari М. Authority in Islam from Muhammad to Khomeini. - Armonk; London: M.E.Sharpe, inc., 1987.
21. Белов Г.А. Политическая культура советского общества // Вестник Московского университета. Сер. 12. Теория научного коммунизма, 1982. - №1.
22. Ядов В.А. Методологическое обоснование повторных и сравнительных исследований //Социологические исследования, 1985. - №1.
23. Смирнов В.В. Развитие политической культуры в условиях зрелого социализма // Актуальные проблемы современного политического развития: (Очерки теории) / Отв. ред. Г.Х.Шахназаров, Ю.А.Тихомиров. - М.: Юрид. лит., 1982.
24. Утенков В.М. Исторические этапы развития политической культуры // Вопросы теории и практики идеологической работы: Вып.15. - М.: Мысль, 1983.
25. Проблемы философии культуры: Опыт историко-материалистического анализа / Под ред. В.Ж.Келле. - М.: Мысль, 1984.
26. Политическая культура социализма / Ред. колл.: А.А. Алтмышбаев, А.К. Карыпкулов, Л.Н. Коган. - Фрунзе: Илим, 1984.
27. Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. Современный Левиафан: Очерки политической социологии капитализма. - М.: Мысль, 1985.
28. Хилько М.М. Політична культура населення України: аналіз ступеня консенсусу, інтегрованості, міжнаціональної злагоди // Вісник Харківського національного університету: питання політології. Зб. наук. праць. - №493. - 2006.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
