Політична комунікація в інформаційному просторі Автономної Республіки Крим - Автореферат

Рівень її розвитку вирішальним образом впливає як на економіку, так і на політику. Політична комунікація, що розуміється як інформаційна взаємодія політичних акторів один з одним і соціальним довкіллям стосовно влади, владно-управлінських відносин, є атрибутом, тобто необхідним, істотним, невідємним компонентом інформаційного простору. Вище зазначена наукова проблематика у вітчизняних дослідженнях практично не вирішена не тільки операціонально, тобто в змісті вироблення понятійного апарату, необхідного кола методів вивчення політико-комунікативних процесів і технологій їхньої реалізації, аналізу політико-комунікативної складової інформаційного простору, але й в аспекті, звязаному з впровадженням у соціально-політичну сферу сучасних інформаційних технологій (так званою інформатизацією), що додають нові форми і зміст політичної комунікації. В Україні предметне поле політичних досліджень у рамках міждисциплінарної проблематики “Політична комунікації в інформаційному просторі” тільки починає складатися, і на сьогоднішній день необхідно виробити теоретико-методологічні підстави таких досліджень. Своєю чергою, політологічний аналіз проблем функціонування політичної комунікації в інформаційному просторі АР Крим дозволив нам виявити: - особливості функціонування політичної комунікації в АР Крим в межах політичної системи України;При аналізі питань, повязаних із вивченням політичної комунікації в Україні, варто вказати на слабкість розвитку теоретичних і прикладних аспектів вивчення цього найважливішого елемента інформаційного простору. Політико-комунікативні взаємини в українській політичній науці довгий час перебували в тіні інших проблем і починають виходити на провідне місце в науковому дискурсі унаслідок розвитку і повсюдного впровадження в соціальну практику інформаційних технологій. За допомогою функціонування політичної комунікації в інформаційному просторі підвищуються можливості участі громадян у політиці, зростає інформаційна відкритість, прозорість держави. Політична комунікація розглядається як інструмент цілеспрямованого конструювання політичних порядків, засіб вибудовування необхідних владі звязків і відносин із суспільством. Інформаційні технології відкривають нові широкі обрії для удосконалювання комунікацій і обміну інформацією між людьми в глобальних масштабах.

політичний комунікація автономія соціалізація

Зроблено висновки щодо поставленої мети і дослідницьких завдань. Основним результатом проведеного дослідження є аналіз функціонування і перспектив розвитку політичної комунікації в інформаційному просторі Автономної Республіки Крим.

При аналізі питань, повязаних із вивченням політичної комунікації в Україні, варто вказати на слабкість розвитку теоретичних і прикладних аспектів вивчення цього найважливішого елемента інформаційного простору. Політико-комунікативні взаємини в українській політичній науці довгий час перебували в тіні інших проблем і починають виходити на провідне місце в науковому дискурсі унаслідок розвитку і повсюдного впровадження в соціальну практику інформаційних технологій. У звязку з цим необхідно підкреслити, що у вивченні комунікації на початку XXI століття потрібні нові теоретичні моделі і методологічні підходи. За допомогою функціонування політичної комунікації в інформаційному просторі підвищуються можливості участі громадян у політиці, зростає інформаційна відкритість, прозорість держави. Цьому сприяє регулярне інформування населення державними органами, іншими елементами політичної системи через такі канали політичної комунікації, як засоби масової інформації, а також надання громадянам послуг в інформаційній формі. Політична комунікація розглядається як інструмент цілеспрямованого конструювання політичних порядків, засіб вибудовування необхідних владі звязків і відносин із суспільством.

Характеризуючи політико-комунікативні взаємини в інформаційному просторі АР Крим, слід зазначити, що вони у своєму розвитку пройшли чотири етапи. Також можна говорити про високу участь кримчан у процесі політичної комунікації, популярними формами якої є участь у виборах і дискусіях на політичні теми. Дані висновки говорять про нерозвиненість політичної комунікації, що є однією з причин низького ступеня адаптації політичної системи, що веде до втрати підтримки і стабільності. Інформаційні технології відкривають нові широкі обрії для удосконалювання комунікацій і обміну інформацією між людьми в глобальних масштабах. Інтернет, що поєднує мільйони людей у всіх частинах світу і стрімко збільшує кількість своїх абонентів, забезпечуючи можливість двостороннього інтерактивного спілкування, є революційним методом комунікації, що дає можливість трансформувати найбільш поширену в політичній комунікації України модель віщання в модель діалогу. В умовах розвитку інформаційного суспільства відбувається поступове зниження витрат на одержання і передачу інформації, що створює передумови для розвитку двох тенденцій. По-перше, поступово збільшується група людей, що мають можливість брати участь у виробленні і прийнятті політично значущих рішень; по-друге, створюються технологічні передумови для поступового зменшення нерівності політичних можливостей громадян.

Модернізація політичної комунікації призводить до розвитку інформаційного суспільства в Україні й у АР Крим. Можна чекати, що основні його риси й ознаки будуть сформовані при стабільних соціально-політичних умовах і глибоких економічних перетвореннях у першій чверті XXI сторіччя. Інформаційні технології відіграють істотну роль у процесі соціалізації молодих кримчан, виступаючи як особливий інститут соціалізації і визначаючи специфіку молодіжної свідомості.

У цілому, стратегія переходу Криму до інформаційного суспільства повинна враховувати особливості регіону як субєкта України, одного з системотворчих центрів півдня України, найважливішого науково-технічного й освітнього центру країни. Перехід Криму до інформаційного суспільства здійснюється в процесі інформатизації. Тому стратегія руху Криму до інформаційного суспільства є стратегією інформатизації півострова.

1. Сомов М.В. Отношение учащейся молодежи АР Крым к политической коммуникации: результаты исследования // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Вип. 325-326. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 141-145.

2. Сомов М.В. Украина на пути к информационному обществу // Перспективи. - Одеса: ПДПУ, 2005. - С. 130 -137.

3. Сомов М.В. Методы исследования политической коммуникации // Учені записки ТНУ.- Том 17 (56), № 1. - Серія “Політичні науки”.- Сімферополь: ТНУ, 2004. - С.107-116.

4. Сомов М.В. Политическая коммуникация: вопросы теории // Учені записки ТНУ.-Том 16 (55), № 1. - Серія “Політичні науки”. - Сімферополь: ТНУ, 2003.- С.146-157.

5. Сомов М.В. Информатизация в Автономной Республике Крым // Питання фізичної та духовної культури, спорту і рекреації: Збірник наукових праць. - Том III. - Сімферополь: “СГТ”, 2007. - С. 307-311.

6. Сомов М.В. Информатизация как фактор демократических преобразований в Украине // XXI століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. - Книга 1. Філософські аспекти. - К.: Фенікс, 2006. - С. 171-174.

7. Сомов М.В. Молодежь в информационном пространстве АР Крым // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. - Житомир: ЖЕГІУ “Україна”, 2006. - С. 109-111.

8. Сомов М.В. Українська держава на шляху до електронного правління // Консолідація українського суспільства: сучасний стан, проблеми та перспективи. - Сімферополь: СФ Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. - С. 161-166.

Размещено на .ru