Політична економія в системі економічних наук та еволюція предмета її дослідження - Курсовая работа

Економічне буття, економічні явища й процеси завжди привертали до себе увагу людей, особливо вчених. Річ у тім, що економічні питання торкаються життя кожної людини: вони регулюють можливості життєдіяльності сімї, виникають у взаємовідносинах між людьми, між окремою особою та державою, між приватними закладами, між приватними та державними закладами і т.д. Тобто в буденному житті: на транспорті, в магазині, на роботі, в навчанні, під час відпочинку, займаючись підприємницькою діяльністю, кожен з нас виступає учасником економічних відносин і, вільно чи невільно, в своїй діяльності приймає рішення, які зачіпають не лише власні економічні інтереси, але й економічні інтереси людей, що нас оточують, нарешті, інтереси суспільства.Колись вирішальну роль в економіці відігравало сільське господарство, яке було багатогалузевим: виноградарство, городництво, садівництво. Успішно розвивалось тваринництво, птахівництво, вирощували ячмінь, пшеницю, просо, овес, а також технічні культури (льон, коноплі). Ще в Античному Світі економічна думка досягла значного розвитку. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Арістотеля, а також мислителів Стародавнього Єгипту, Китаю та Індії мали великий вплив на розвиток економічної науки наступних епох. Ремесло досягло значних успіхів: зброярі виготовляли найсучаснішу зброю, будівельники будували і утримували дороги.Як наука, економічна теорія під назвою політична економія зявляється лише у XVII ст., у період, коли започаткувався капіталістичний спосіб виробництва. Нові економічні погляди вже відображали економічні інтереси нового суспільного класу - класу буржуазії. Невдовзі до осмислення проблем економічного буття долучилася вчені, науковими працями яких було сформовано основні школи та напрями в економічному вченні капіталізму: меркантилізм, фізіократизм, класична школа політичної економії, марксизм, маржиналізм та ін. Сміта (одного з найяскравіших представників класичної школи) "Дослідження природи і причин багатства народів" представила економічну науку як цілісну, логічну систему і надихнула подальші покоління учених до пошуку нових ідей і теоретичних рішень.Ще у XIX ст. німецькі економісти Вільгельм Рошер (1817-1894) і Карл Бюхер (1847-1930) називали предметом політичної економії народне господарство як систему відносин усієї сукупності людей і зовнішньої природи. Російський економіст Петро Струве (1870-1944) розглядав господарство як субєктивну теологічну єдність раціональної економічної діяльності (господарювання). Проте у відношенні людина - природа в основному розкривається зміст продуктивних сил, оскільки таке відношення виникає у процесі праці, пристосування речей природи до потреб людини, а відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг проігноровано[10, с. Визначення, в якому йдеться про діяльність, спрямовану на задоволення потреб людей, є ширшим, але ігнорує економічні відносини між людьми в процесі такої діяльності, різні сфери суспільного відтворення (виробництво, розподіл, обмін і споживання), закони, що управляють цією діяльністю.Наукові дослідження цих двох суспільних систем сприяли появі нових назв - “політична економія капіталізму” і “політична економія соціалізму”. У XX ст. водночас сформувались і розвивались однакові за назвою “політична економія”, але різні за сутнісним змістом і поняттям свого предмета економічні науки - буржуазна політична економія та марксистська політична економія. Буржуазна політична економія повязувала сучасне й майбутнє людства із соціально-економічною системою капіталізму, марксистська політична економія - із системою соціалізму й комунізму.Школа економічної думки - сукупність економічних учень, обєднаних базовими ідейними принципами, а також спільністю методів. Антуан де Монкретьєн; Томас Ман · Багатство нації - у золоті; · Джерелом золота є зовнішня торгівля; · Держава повинна ввозити в країну якнайменше, а вивозити якнайбільше Адам Сміт · Багатство нації - праця у сфері матеріального виробництва, результатом якого є вироблені товари; · Ринок і конкуренція без втручання держави створюють найбільш сприятливі умови для розвитку економіки; · Початком класичної політичної економії вважається книга Адама Сміта «Багатство нації» (1776р). Карл Маркс; Фрідріх Енгельс · Товари створюються працею найманих робітників. А присвоюються власниками капіталу, що несправедливо; · Вимагали ліквідувати приватну власність; · Економічним життям держави повинна керувати державаМеркантилізм як перша теоретична спроба пояснити суть капіталістичного способу виробництва виник на підставі узагальнення досвіду первісного нагромадження капіталу й вирішував практичні питання прискорення цього процесу. Меркантилізм відображав інтереси торгової буржуазії, і саме тому Голландію, яка у XVII ст. досягла надзвичайного розквіту та збагачення, розвиваючи судноплавство, зовнішню торгівлю та колоніальну експансію, було проголошено ідеалом меркантилізму.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Виникнення і розвиток політичної економії як соціальної науки

1.1 Донаукова фаза економічної науки

1.2 Зародження економічної науки: 1750 - 1870 роки

1.3 Політекономія 1870 - 1930 роки

1.4 Поглиблення і розвиток політичної економії в XX століття

Розділ 2. Альтернативні підходи до визначення предмета політичної економії

2.1 Класичні підходи до політичної економії як науки про багатство

2.1.1 Меркантилізм

2.1.2 Фізіократи

2.1.3 Класична політекономія

2.1.4 Маржиналізм

2.1.5 Кейнсіанство

2.1.6 Монетаризм

2.1.7 Інституціоналізм

2.2 Марксистська політична економія як наука про виробничі відносини

2.3 Сучасне тлумачення політичної економії як науки про використання обмежених ресурсів

Розділ 3. Основні напрями розвитку політичної економії в Україні

3.1 Радянський період розвитку політичної економії: марксистські підходи

3.2 Становлення сучасної політичної економії в Україні

Висновки

Список використаної літератури