Метод політекономії, її становлення, етапи розвитку та місце в системі наук. Фактори виробництва: продуктивні сили та виробничі відносини. Закон зростаючих потреб та соціально-економічна ефективність виробництва. Національні моделі економічних систем.
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ПО ДИСЦИПЛІНІ ”ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ” ПЕРЕДМОВА Економіка представляє собою систему економічних відносин, яка складається як на рівні окремих господарюючих субєктів, так і національної економіки в цілому. Щоб ці відносини систематизувати ї представити як цілісну систему, їх, як правило, класифікують за характером функціонування та за роллю в суспільному виробництві: соціально-економічні відносини, загально-організаційні та конкретно-економічні відносини. Відповідно до даної структури складається система економічних наук, які вивчають ці відносини: політична економія, мікроекономіка, макроекономіка, історія економічних вчень, конкретні економічні науки. Логічний звязок між ними можна представити таким чином: на мікрорівні узагальнюються дані конкретно-економічних досліджень, виводяться моделі і формулюються принципи поведінки окремих господарюючих субєктів у певному ринковому середовищі; на макрорівні - акцентується увага на виявленні взаємозвязків між цими окремими субєктами і розкриваються загальні тенденції економічного розвитку. Зокрема, необхідно показати, як ті чи інші перетворення у господарстві позначаються на відносинах власності, відносинах розподілу, економічному становищі окремих груп субєктів підприємницької діяльності, заробітній платі, соціальному захисті населення. Отже, в субординації економічних наук політичну економію варто поставити на саму вершину. Кожен економіст, так само як і господарський практик, повинен уміти дати належну оцінку соціально-економічної природи тих господарських рішень, які приймаються як на мікро-, так і на макроекономічному рівнях. Але така його назва була надуманою, вона не дозволяє чітко визначити предмет цієї дисципліни і звичайно не може бути альтернативою такій фундаментальній науці, як політична економія. Якщо виходити зі структури тих економічних відносин, які входять до сфери уваги теоретичних досліджень, то можна сказати, що вони представляють економіку взагалі, безвідносно до специфічних особливостей галузі. Тому й логічно обєднати всі ці дисципліни під загальною назвою Економіка, яка стане альтернативою сучасній Економічній теорії. Даний навчальний посібник підготовлений відповідно до затвердженої Міністерством освіти і науки України Освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра напряму 0501 - економіка і підприємництво. При цьому колектив авторів намагався побудувати викладення матеріалу таким чином, щоб він міг широко використовуватися студентами всіх спеціальностей. Висвітлення курсу політичної економії здійснюється за такою структурою: спочатку даються основні характеристики обєкту вивчення, цілей і методів сучасних типів економічних систем, а також розкриваються такі базові економічні поняття як потреби, ресурси, виробничі можливості, показується економічна роль власності та її трансформаційні перетворення в Україні. Потім висвітлюють основні риси ринкової економіки. Зокрема дана характеристика ринку та його інфраструктури, капіталу сфери обігу, розкриті основні категорії товарного виробництва, закони грошового обігу, простежується історичний досвід становлення українських грошей. Значна увага приділяється аналізу цілей і характеру діяльності субєктів ринкової економіки; домогосподарств, підприємств та держави. Останній розділ акцентує увагу на зясуванні проблем суспільного відтворення на рівні національної економіки, а також світового господарства, інтеграції України у світовий ринок. Предмет і метод політекономії 3.Функції політичної економії та її місце в системі політичних наук 1.Становлення і етапи розвитку політичної економії Економічне буття, економічні явища та процеси завжди привертали до себе увагу людей. Річ у тім, що економічні питання торкаються життя кожної людини: вони регулюють матеріальні можливості життєдіяльності сім’ї, виникають у взаємовідносинах між людьми, між окремою особою та державою, між приватними закладами і т.д. Тобто, в буденному житті кожен з нас виступає учасником економічних відносин і ,вільно чи невільно, в своїй діяльності приймає рішення, які зачіпають не лише власні економічні інтереси, але й економічні інтереси людей, що нас оточують, а також інтереси суспільства. Отже, перша проблема, яка постає перед людьми -це проблема оптимальності тих рішень, які вони приймають у процесі своєї господарської діяльності, які залежать від знання законів розвитку економіки. Ще в Античному Світі економічна думка досягла значного розвитку. Поштовхом цього було зародження й розвиток капіталізму, формування національного ринку. Вона походить від поєднання трьох давньогрецьких слів “політейя” - суспільний, державний устрій і вже знайомих нам “ойкос”, “номос”, що в сукупності означає наука про закони ведення суспільного господарства. Вперше назва “політекономія” була вжита французом Антуаном Монкретьєном у “Трактаті політичної економії”, який побачив світ у 1615р. У цьому трактаті думки Монкретьєна були скеровані на процвітання господарства як державної, національної спільності. Однак головна
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
