Політична довіра як складова соціального капіталу громадянського суспільства - Автореферат

Дніпропетровський національний університет ПОЛІТИЧНА ДОВІРА ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВАРобота виконана на кафедрі політології Дніпропетровського національного університету. Токовенко Олександр Сергійович, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри політології. Володимира Даля, завідувач кафедри політології, проректор. кандидат філософських наук, доцент Захист відбудеться „8 ”червня 2005 р. о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.08 у Палаці студентів Дніпропетровського національного університету за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м.Дніпропетровськ, вул.Особливу увагу буде приділено висвітленню т. зв. другої генерації теорій колективної взаємодії - теоріям соціального капіталу, які розглядають феномен довіри як центральну проблему в дослідженні самоорганізації суспільства. Аналіз сучасних дослідницьких програм, присвячених громадянському суспільству, призводить до розуміння необхідності впровадження нового виміру в дослідження проблеми самоорганізації - аналізу колективної ідентичності як важливого чинника, що визначає можливість ефективного вирішення дилеми колективних дій. Таким чином ці дослідження дозволяють краще зрозуміти умови, в яких виникає та функціонує громадянське суспільство та демократичні режими в цілому, що є надзвичайно актуальним для українського суспільства та вітчизняної політичної науки. На реалізацію визначеної мети спрямовано вирішення наступних завдань дослідження: проаналізувати історичний розвиток теорій колективної взаємодії першої та другої генерації та їх звязок з дослідженнями громадянського суспільства; Наукова новизна отриманих результатів полягає насамперед в тому, що в дослідженні здійснено спробу розробити цілісну концепцію самоорганізації суспільства, яка розкриває генезу політичної довіри та соціального капіталу як результат розбудови політичної нації та встановлює роль цих процесів у творенні інститутів громадянського суспільства.У першому підрозділі „Дослідження в галузі суспільної самоорганізації, соціального капіталу та політичної довіри: бібліографія питання” зазначено, що проблематика соціального капіталу та політичної довіри поступово стає предметом всебічного осмислення філософів, політологів, соціологів, економістів та психологів. Дослідження проблематики соціального капіталу базувалося на дослідженнях Антоніни Колодій, Віктора Степаненка. Його використання дозволяє вирішити одразу дві проблеми: з одного боку висвітлити розвиток концепції політичної довіри та соціального капіталу, що є дуже важливим для нової теоретичної системи; з іншого боку використання історичного методу дозволяє відстежити траєкторію розвитку досліджуваного феномену, в нашому випадку - форм соціальної самоорганізації, та розглядати його в конкретному історичному контексті. Дослідження в галузі соціальної самоорганізації вже на першому етапі розвивалися як мультидисциплінарна система: економічна наука (Моргенштерн), математика (фон Нейман, Такер), політичні науки (Ліпсет, Козер, Трумен) були рівнозначними компонентами дослідницької програми, яка ставила на меті пошук відповіді на принципове для всіх соціальних наук питання про принципи і умови міжособової та міжгрупової кооперації. Соціальна самоорганізація в цьому дослідженні розуміється як процес вільної співпраці індивідів заради досягнення певної спільної мети без участі “третьої сторони” - індивіда чи організації які б здійснювали моніторинг процесу взаємодії та покарання індивідів, що порушують умови співпраці.“Зелена книга” та перспективи прямої демократії: технологічний аспект” //ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства: Зб. наук. пр.- “Людина-світ-культура” (до 170-річчя від дня заснування філософського факультету Київського національного університету ім.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ