Політична діяльність профспілок України в період її незалежності (1991 – 2000 рр.) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі вітчизняної та зарубіжної історії Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: Докашенко Віктор Миколайович, доктор історичних наук, професор, професор кафедри вітчизняної та зарубіжної історії, ректор Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Офіційні опоненти: Головко Микола Леонтійович, доктор історичних наук, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, ректор Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України; Бігун Галина Степанівна, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри українознавства Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. Захист відбудеться 06.10.2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м.Не виключенням із цього правила є професійні спілки, які намагаються рішуче подолати сумнозвісний статус "привідних пасів" і напрацювати нову модель профспілкового руху, яка б максимально відповідала європейським вимірам. Власне останні й змушують спілки України постійно вдосконалювати схему своїх взаємовідносин з органами державної та місцевої влади, що, однак, вже переносить їх дії у політичну площину, яка охоплює надзвичайно широкий спектр: від участі у страйковому русі до участі у виборчих кампаніях і, навіть, формуванні власної політичної партії. Враховуючи, що модель профспілкового руху в Україні на сьогоднішній день перебуває лише у стадії становлення, проблема узагальнення досвіду профспілкових формувань у різних формах політичної діяльності набуває особливої актуальності. І це закономірно, адже науковий аналіз десятирічного досвіду політичної діяльності українських профспілок певною мірою може сприяти подальшій кристалізації їх функціональних обовязків, що, відповідно, позначиться і на формуванні характерних рис сучасної політичної системи в Україні. Для реалізації мети дослідження були поставлені такі завдання: - здійснити аналіз та зясувати повноту відтворення в сучасній історіографії проблеми політичної діяльності профспілок України;До другої історичної групи віднесено дослідження, які висвітлюють одну з форм політичної діяльності профспілок. Щодо політичного аспекту, то, з нашої точки зору, автором переконливо доводиться роль профспілок як активного субєкта політичної діяльності, визначається їх взаємодія з державою та політичними партіями. На основі соціологічних опитувань автори роблять спробу не лише визначитись з проблемою участі профспілок у політичному житті, а й намагаються встановити рівень впливу державних структур на цей процес. Стоян, які прямо або опосередковано торкалися проблеми профспілкового функціонування в умовах незалежності України, забезпечуючи можливість визначитися у дискусійних питаннях, зокрема, у формах участі профспілок у політиці та передумовах їх політизації. Варто наголосити на тому, що саме в поточних архівах профспілкових організацій дисертанткою були виявлені та використані в дослідженні раніше не опубліковані документи, аналіз яких дозволив дослідниці отримати результати, які не збігаються з думкою політиків.У висновках на підставі опрацьованих документів та літератури дисертантка дійшла ряду основоположних висновків, які дозволяють чітко визначитися у проблемі доцільності політичної діяльності профспілок у період незалежності України: - у сучасній історичній науці лише починають формуватись історико-теоретичні підходи щодо доцільності, а також форм та методів політичної діяльності професійних спілок на сучасному етапі українського державотворення; профспілки України не мали досвіду самостійної політичної діяльності, тому розробка її форм та методів здійснювалася почасти ситуативно, що значно ускладнювало процес реалізації цього виду діяльності. Крім того, політична діяльність українських профспілок виступала однією з форм подолання стереотипів радянської моделі профспілкового руху, де громадська організація виступала в ролі не самостійного, а підпорядкованого політичного гравця, що також не могло не позначитись на виборі її моделі; У практиці профспілкового життя України політична діяльність як "незалежних", так і "залежних" профспілок все більше перетворювалась у даність, а їх участь у виборчих кампаніях повністю підтверджує наявність потужних потенційних політичних можливостей; аналіз страйкового руху в Україні та участь у ньому громадської організації дозволяє зробити висновок не про прямий, а лише про опосередкований зміст політичного аспекту страйків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках на підставі опрацьованих документів та літератури дисертантка дійшла ряду основоположних висновків, які дозволяють чітко визначитися у проблемі доцільності політичної діяльності профспілок у період незалежності України: - у сучасній історичній науці лише починають формуватись історико-теоретичні підходи щодо доцільності, а також форм та методів політичної діяльності професійних спілок на сучасному етапі українського державотворення;

- на початку 90-х рр. профспілки України не мали досвіду самостійної політичної діяльності, тому розробка її форм та методів здійснювалася почасти ситуативно, що значно ускладнювало процес реалізації цього виду діяльності. Крім того, політична діяльність українських профспілок виступала однією з форм подолання стереотипів радянської моделі профспілкового руху, де громадська організація виступала в ролі не самостійного, а підпорядкованого політичного гравця, що також не могло не позначитись на виборі її моделі;

- процес політизації профспілкового руху в Україні проходив з певними перешкодами з боку держави. На думку дисертантки, це пояснюється тим, що економічні перетворення здійснювались на основі непопулярних для робітників заходів. Тому надання політичних повноважень їх захисникам за цих обставин було б для державних інституцій вкрай необачним кроком. Такий висновок видається достатньо логічним, якщо стан соціально-економічного розвитку 90-х рр. екстраполювати на високий організаційний рівень професійних спілок, їх чисельність та природну захисну заданість;

- значною перешкодою для реалізації політичного потенціалу професійних спілок була відсутність Основного Закону. Відсутність концептуальних положень розвитку держави суттєво гальмувала формування законодавчої бази профспілок;

- обмеження державою політичних можливостей громадської організації викликало відповідну політичну активність, що повністю підтверджується аналізом їх участі у виборчій боротьбі. Якщо виборча боротьба в 1994 р. починалась із висування профспілкових кандидатів та підтримки інших, то у 1998 р. мала місце перша спроба співпраці з політичними партіями. У 2002 р. ця співпраця вже стала основною формою участі найбільшого "традиційного" профспілкового формування у виборах. У практиці профспілкового життя України політична діяльність як "незалежних", так і "залежних" профспілок все більше перетворювалась у даність, а їх участь у виборчих кампаніях повністю підтверджує наявність потужних потенційних політичних можливостей;

- аналіз страйкового руху в Україні та участь у ньому громадської організації дозволяє зробити висновок не про прямий, а лише про опосередкований зміст політичного аспекту страйків. Ті ж акції, у яких політичні вимоги висувались безпосередньо, були результатом дій певних політичних сил, які намагались вирішити свої проблеми діями страйкарів. Професійним спілкам вдавалось дотримуватись нейтральності в політичних поглядах, що, у свою чергу, дозволило утримувати страйковий рух у межах чинного на той час законодавства і сприяло подальшому зміцненню і розвитку української державності;

- спираючись на загальний аналіз проблеми, дисертантка робить висновок про те, що використання професійними спілками політичних методів боротьби в 90-ті рр. ХХ століття було виправданим. Ступінь подальшої активізації цієї діяльності залежатиме від загальнодержавних чинників соціально-економічного і політичного характеру.

Практичні рекомендації. У процесі вироблення стратегії політичної діяльності профспілковим організаціям варто, в першу чергу, зберігати незалежність від органів влади та нейтральність щодо політичних партій. Така позиція, з нашої точки зору, дозволить їм обєктивно та без упередженості реалізовувати власні ідеї та програми за допомогою політичних методів боротьби, що позитивно позначиться на ефективності їх діяльності в сфері захисту соціально-економічних прав робітників.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРКИ

Статті у наукових фахових виданнях: 1. Євсюкова Н.В. Профспілки України у виборчій боротьбі (1994-2002 рр.) // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 37. Вип. 24. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. - С. 60-63.

2. Євсюкова Н.В. Проблеми мотивації робітничого руху в період становлення незалежної держави (1991-2000 рр.) // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Історичні науки (до 70-річчя стахановського руху). - Луганськ: Вид-во ЛНПУ "Альма-Матер", 2005. - № 8. - С. 50-56.

3. Євсюкова Н.В. Політична діяльність профспілок України в контексті партійних програмних документів (1991-2000 рр.) // Історичні і політологічні дослідження. Видання Донецького національного університету, історичний факультет. - Донецьк, 2005. - № 2 (24) квітень. - С. 175-185.

4. Євсюкова Н.В. Проблеми політичної трансформації профспілок України (1991-2000 рр.) // Історичні і політологічні дослідження. Видання Донецького національного університету, історичний факультет. - Донецьк, 2005. - № 3/4 (25/26). - С. 152-159.

5. Євсюкова Н.В. Політична діяльність профспілок у призмі законодавчого забезпечення (1991-2000 рр.): Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Поліграфічний центр "Фоліант", 2006. - С. 423-432.

6. Євсюкова Н.В. Політичний чинник у формуванні політичного вибору українських профспілок (1991-2000 рр.) // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - К., 2006. - С. 104-110.

7. Євсюкова Н.В. Політична діяльність профспілок у призмі української історіографії (1991-2000 рр.) // Історичні і політологічні дослідження. Видання Донецького національного університету, історичний факультет. - Донецьк, 2006. - № 1/2 (27/28). - С. 221-230.

Публікації, в яких додатково висвітлюються результати дослідження: 1. Євсюкова Н.В. Профспілки і страйковий рух у політичному вимірі (1991-2000 рр.): Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Поліграфічний центр "Фоліант", 2005. - Т. IV. - С. 120-130.

2. Євсюкова Н.В. До питання про місце профспілок в політичній системі суспільства // Матеріали міжрегіональної конференції молодих учених. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2003. - С. 62-64.

3. Євсюкова Н.В. До питання про доцільність політичної діяльності сучасних профспілок // Международная научно-практическая конференция (доклады, тезисы, выступления). Ч. 1. - Донецкий областной совет профсоюзов. - Донецк, 2003. - С. 131-133.

4. Євсюкова Н.В. Профспілки України у виборчих кампаніях 1994-2002 років // Матеріали ІІ міжрегіональної конференції молодих учених. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2004. - С. 78-83.

5. Євсюкова Н.В. До питання про принципи взаємовідносин політичних партій з профспілками // Матеріали ІІІ міжрегіональної конференції молодих учених. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2005. - С. 138-142.

6. Євсюкова Н.В. До питання про вплив факторів політичного розвитку України на політизацію українських профспілок (1991-2000 рр.) // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції 26-28 лютого 2006 року. - К.: Тов. "ТК МЕГАНОМ", 2006. - С. 29-30.