Політична діяльність Махатма Ганді - Реферат

У цьому маленькому, фізично слабку людину було укладено щось тверде, як сталь, незламне, як скеля, щось таке, з чим не могла впоратися ніяка фізична сила, як би велика вона не була... він володів якимось царственим величчю, вселяє оточуючим мимовільну повагу... Так писав видатний державний діяч, перший премєр-міністр Республік Індії Джавахарла Неру про людину, який понад три десятиліття очолював індійський національно-визвольний рух і привів його до історичної перемоги. Махатму Ганді довелося побачити перші, безпосередні плоди героїчної боротьби свого народу за національну свободу, досягнення якої він присвятив своє життя. Але в той урочистий момент, коли в ніч з 14 на 15 серпня 1947 над древніми бастіонами Червоного форту в Делі замайорів триколірний прапор незалежної Індії і переважна більшість індійців раділо, лише один національний лідер був занурений у глибокий траур. Безжально гірка іронія долі в тому й полягала, що він був убитий саме як «апостол ненасильства», став жертвою ворожнечі між індусами і мусульманами саме як поборник їх дружби і єдності, був морально і фізично повалений в той самий момент, коли його батьківщина вирвалася з кайданів колоніалізму і приступила до національного відродження як вільне, демократична держава, про який він пристрасно мріяв і за яку віддав своє яскраве життя.

«... У цьому маленькому, фізично слабку людину було укладено щось тверде, як сталь, незламне, як скеля, щось таке, з чим не могла впоратися ніяка фізична сила, як би велика вона не була... він володів якимось царственим величчю, вселяє оточуючим мимовільну повагу... Він говорив завжди просто й по суті, без зайвих слів. На слухачів діяла абсолютна щирість цієї людини, її особистість; здавалося, в ньому приховані невичерпні джерела внутрішньої сили... Знайшовши внутрішній світ, він випромінював його на оточуючих і йшов по звивистих життя безстрашно, твердим кроком ». Так писав видатний державний діяч, перший премєр-міністр Республік Індії Джавахарла Неру про людину, який понад три десятиліття очолював індійський національно-визвольний рух і привів його до історичної перемоги.

Махатму Ганді довелося побачити перші, безпосередні плоди героїчної боротьби свого народу за національну свободу, досягнення якої він присвятив своє життя. Але в той урочистий момент, коли в ніч з 14 на 15 серпня 1947 над древніми бастіонами Червоного форту в Делі замайорів триколірний прапор незалежної Індії і переважна більшість індійців раділо, лише один національний лідер був занурений у глибокий траур. Це був Ганді. Здавалося б, збулося те, до чого він прагнув, в імя чого йшов на неймовірні страждання, заради чого він жив і боровся, і він повинен був випробовувати законне задоволення. На ділі ж саме він переживав саме гірке у своєму житті розчарування, і те, що відбувалося навколо, розглядав як катастрофу, як крах своїх піднесених ідеалів і надій. Серед загальної радості і тріумфу тріумфувала... духовна драма Ганді.

Перед його народом відкривалися широкі перспективи і світлі дали, він же був охоплений мороком горя, безвиході та зловісних передчуттів. До нещастя, вони його не обманули. Як би фатальним завершенням його духовної драми стала проведена невдовзі його трагічна загибель від руки індуса-фанатика. Безжально гірка іронія долі в тому й полягала, що він був убитий саме як «апостол ненасильства», став жертвою ворожнечі між індусами і мусульманами саме як поборник їх дружби і єдності, був морально і фізично повалений в той самий момент, коли його батьківщина вирвалася з кайданів колоніалізму і приступила до національного відродження як вільне, демократична держава, про який він пристрасно мріяв і за яку віддав своє яскраве життя.

Значний вплив зробили особистість і вчення Ганді на багатьох націоналістичних діячів Сходу. Гандістскіе методи отримали широке поширення у визвольному русі африканських народів. Ідеали і принципи гандизма стали ідейним прапором руху американських негрів за ліквідацію сегрегації і расової нерівності. Мартін Лютер Кінг, зокрема, говорив: «Любов була для Ганді потужним знаряддям суспільних змін. Саме в тому значенні, яке Ганді надає любові і ненасильства, я знайшов метод соціальних реформ, який шукав протягом багатьох місяців. Я зрозумів, що це єдиний морально і практично правильний метод, доступний пригнобленого народу в боротьбі за визволення.

Величезна заслуга Ганді як видатного політичного лідера полягала в тому, що він не був борцем-одинаком, він глибоко усвідомив вирішальну роль народних мас в антиімперіалістичної боротьбі, їх здатність і рішучість покінчити з колоніальним поневоленням. І всю свою невичерпну енергію, всі свої сили він направив на всемірне залучення мас до активних виступів проти колоніального режиму. Він чудово знав побут, звичаї, вдачі та настрої мільйонів індійського селянства, ремісників, робітників, він тонко відчував пульс народного життя і умів безпомилково визначати помисли та устремління мас. Ганді вмів завжди знаходити вірний шлях до сердець простих трудівників, що складали масову базу національно-визвольного руху. Він невпинно розїжджав по своїй великій країні і в тісному спілкуванні з масами, в безпосередньому контакті з народом розяснював їм свою політичну програму, надихаючи їх на боротьбу за незалежність батьківщини. Саме в героїзмі і самовідданості мільйонів індійців коренитися велич і слава Ганді як їх видатного лідера.

Для людей доброї волі у всіх країнах дороги заклики Ганді до зміцнення ціною величезних жертв завойованого світу, до утвердження рівноправного співробітництва та дружніх відносин між народами. Лейтмотивом його виступів за мир були реалістичні, а нерідко і цілком конкретні судження про шляхи встановлення такого клімату міжнародних відносин, який виключав би саму можливість воєн і грунтувався виключно на принципі незастосування сили в міждержавних справах, тобто принципі ненасильства.

Думаю, що в нинішній складній міжнародній обстановці особливо актуального звучання набувають виступу Ганді проти насильства. Залишається сподіватися, що в даний час зявиться «мирний» політичний лідер, який у своїй програмі буде спиратися на політику ненасильства Махатми Ганді, людини, образ якого продовжує жити в серцях нового вдячного покоління індійців і всіх чесних людей світу.

1. Ганді М. К. Моя віра в ненасильство. / Питання філософії. 1992, № 3. С.38-49

2. Ганді M. К. Статті, промови, інтервю. - М., 1975. - 268с.

3. Ганді М.К. Моє життя. - М.: Наука, 1959. - 612 с.

4. Ганді М. К. Історія моїх дослідів з істиною. - М., 1982. - 341с.

5. Горєв А. Махатма Ганді. 2-е вид. - М.:«Міжнародні відносини», 1989. - 374 с.

6. Датта Д. Філософія Махатми Ганді / Пер. з англ. А. В. Радугіна. - М.: Изд-во іноз. лит., 1959. - 149 с.

7. Девяткін С. В. Мистецтво сатьяграхи / / Досвід ненасильства в XX столітті. Під ред. Р. Г. Апресяна. - М.: Аслан, 1996.

8. Дорохова І.А. Початковий період суспільної діяльності М.К. Ганді. Перша сатьяграха в Південній Африці (1893-1914) - Л.: ЛДУ ім А.А. Жданова, 1986. - 20 с.

9. Дьяков А.М., Рейснер І.М. Роль Ганді в національно-визвольній боротьбі народів Індії. - Радянське сходознавство, 1956, № 5. - С.76-82.

10. Жуков Є. Про історичну роль Махатми Ганді.Новий час, 1956, № 6.С.37-39.

11. Карпов Ю.Д. Розвиток ідеології Індійської національної буржуазії напередодні та під час підйому антиімперіалістичного руху 1918-1922рр. в Індії. (Формування світогляду Ганді). - М.: Інститут народів Азії АН СРСР, 1967. - 123 с.

12. Кашин В.П. Боротьба Ганді проти політики індуського комунізму в Індії в 1918 - 1939 рр.. - М.: МГПИ ім. В.І. Леніна, 1984. - 163 с.

13. Комаров Е.Н., Літман А.Д. Світогляд Мохандаса Карамчанда Ганді. - М.: Наука, 1969. - 235 с.

14. Конрад Н.І. Про сенс історії. Захід і Схід. Статті. - М., 1972. - 271с.

15. Мартишін О.В. Політичні погляди Мохандаса Карамчанда Ганді. - М.: Наука, 1970. - 300 с.

16. Махатма Ганді. (Упор. Василенко В.А.) - М.: вид. будинок Амонашвілі, 1998. - 220 с.

17. Намбудіріпад Є.М. Махатма Ганді і гандизм. - М.: Изд. іноземної літератури, 1960. - 199с.

18. Неру Дж. Автобіографія. - М., 1955. - 174с.

19. Неру Дж. Відкриття Індії. - М.: Політвидав, 1989. - 460 с.

20. Відкриття Індії: Філософські і естетичні погляди Індії XX ст. / Пер. з англ., бенг. і урду. Редкол.: Е. Комаров, В. Ламшуков, Л. Полонська и др. - М.: Худож. лит., 1987. - 377с.

21. Оруелл Дж. Роздуми про Ганді (пер. з англ. Вл. Ринкевич) / Людина, № 2, 2001. - С.37-42.

22. Піддубний В.К. Зовнішньополітичні погляди М.К. Ганді. - М.: МГПИ ім. В.І. Леніна, 1979. - 164 с.

23. Полонська Л. Р. Махатма Ганді: Сенс життя. Святий чи політичний діяч? / / Нова і новітня історія № 4, 1991. - С.26-32.

24. Регінін А.І. Індійський національний конгрес: нариси ідеології та політики (60-ті - перша половина 70-х років). - М.: Наука, 1977. - 296 с.

25. Роллан Ромен «Махатма Ганді» (1924) - Зібрання творів, т. XX, - Л.: «ГИХЛ», 1936. - 215с.

26. Рославлев У. гандизм. - М.: Соцекгіз, 1931.

27. Рибаков Р. Б. Ненасильницька боротьба за мир без насильства (Ахімса в індійській традиції і у вченні М. К. Ганді) / / «Пацифізм в історії. Ідеї ??та утворення світу », - М.: ИВИ РАН, 1998.

28. Сенкевич A. Безсмертний лотос: Слово про Індію. - М.: Мол. гвардія, 1987.

29. Сингхал Р.Р. Л.М. Толстой і М.К. Ганді: релігійно-філософські, історичні та соціально-політичні погляди. - М.: Рос. Ун-т дружби народів, 1995. - 173с.

30. Сладіславскій М.І. «Країни та народи», - М.: «Думка», 1982.

31. Степанянц М.Т. Філософія ненасильства. Роздуми про Ганді та його експериментах. / Комуніст, 1990, № 13. - С.76-78.

32. Ульяновський Р.А. Три лідери великого індійського народу. - М.: Політвидав, 1986. - 229 с.

33. Чакроварті Г. Махатма Ганді і індуїстські комуністи (1919 - 1929). - К.: Ін-т сходознавства АН СРСР, 1976. - 275с.