Демократизація посттоталітарної держави. Побудова моделі впливу авторитарного і тоталітарного режимів на механізми соціального саморегулювання в рамках застосування правлячою елітою цих режимів технологій формування політичної активності населення.
При низкой оригинальности работы "Політична активність громадян в умовах різних політичних режимів: порівняльний аналіз", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Політична активність громадян в умовах різних політичних режимів: порівняльний аналіз посттоталітарний авторитарний політичний населенняЗдійснення переходу до демократії від тоталітаризму вимагає розгляду рис, притаманних людям саме у тоталітарному суспільстві, що визначає поведінку, настанови, ціннісні орієнтації, світогляд людини та відповідно впливає на її діяльність як субєкта політики. Отже, можна стверджувати, що для успішної демократизації посттоталітарної країни необхідними є зміни у свідомості населення, які допомагають процесу сприйняття громадянами демократичних цінностей, розуміння необхідності реформування політичної, економічної, соціальної систем, довіру та вимогливість до влади, готовність захищати власні права та свободи. Тоталітарний і авторитарний режими дозволяють різний рівень політичної асиміляції механізмів саморегулювання, це означає, що вони потребують двох різновидів політичної квазіактивності: квазіактивність як реактивну політичну поведінку (зведення всіх проявів активності населення до реакцій на директиви політичної системи) та імітативно-лояльну політичну активність, що обмежується відстороненням потенційної опозиції та конкурентів від політичної системи. Тим самим тоталітаризм не лише профанує політичну активність, але і, знищуючи механізми саморегуляції, унеможливлює будь-яку вертикальну політичну мобільність, що в структурному відношенні означає кристалізацію правлячого класу, а по відношенню до населення - нарощування відчуження, індеферентності, абсентизму, імітативно-активної поведінки (коли політична активність імітується про око спостерігача від влади). Оскільки всі тоталітарні режими усувають партійну конкуренцію, структуруючи або декоративну багатопартійність, або ж систему на чолі з партією-гегемоном, то спектр участі населення в різних видах політичної активності, що стосується контролю за владою, в значній мірі скорочується.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
