Політичні цінності та їх втілення у процесі демократизації українського суспільства - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана на кафедрі політичних наук Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник: доктор політичних наук, професор Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Корнієнко Валерій Олександрович, Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри політології і права кандидат політичних наук Бульбенюк Світлана Степанівна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, старший викладач кафедри політології і соціології Захист дисертації відбудеться “26 ”травня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.053.12 Національного педагогічного університету імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Що ж стосується системного розгляду політичних цінностей особистості та суспільства, їх взаємозвязку з культурою і природою, то ця проблема залишається досі недостатньо розробленою в українській політології. Ситуація в сучасній незалежній Україні, що склалась навколо культури, і політичної культури зокрема, засвідчує: розчарування людей у попередній системі цінностей та відсутність чи деформацію нової; страх перед майбутнім, апатію та небажання брати участь у соціально-політичному житті суспільства. При цьому не слід забувати про те, що діяльність молоді реалізується в умовах соціальної, економічної і духовної незахищеності, переосмислення духовних основ політичної культури, порушення процесу наступності передачі суспільного досвіду від покоління до покоління, відсутності позитивного досвіду життєдіяльності в умовах соціально-економічної, політичної та духовної стабільності. У дисертаційній роботі застосовувались такі методологічні принципи: принцип історизму, який потребує розгляду проблеми формування системи цінностей з урахуванням конкретно-історичних обставин та цивілізаційних ознак суспільства; для порівняння цінностей окремих осіб та соціальних груп, суспільства в цілому, відповідності цінностей громадян України загальноцивілізаційним тенденціям формування постматеріальних ціннісних орієнтацій застосовувався соціальний принцип; принцип обєктивності застосовувався в процесі дослідження обєктивних умов формування й функціонування системи цінностей. Реалізовано авторський підхід до проблеми визначення політичних цінностей та формування на їх основі відповідної системи, що відображає взаємодію особистості з іншими особами та суспільством у цілому в процесі її соціально-політичної діяльності, повязаної із втіленням загальносоціальних цінностей і відображенням детермінант (ідей, орієнтацій, уявлень, знань), які мотивують поведінку субєктів політики.Такий стан дослідження політичних цінностей має ряд негативних наслідків, що безпосередньо позначаються на розробці питання їх впливу на формування політичної свідомості, вибір ідеалів та цілей, виховання свідомих громадян в умовах демократизації суспільства. Розов) стверджується думка про існування потреби в розробці міждисціплінарного підходу до вивчення цінностей як результату духовної діяльності суспільства з урахуванням здобутків суміжних соціально-гуманітарних наук. У другому підрозділі - “Система політичних цінностей суспільства, її призначення і функції” - пропонується визначення системи політичних цінностей як сукупності політичних ідей, орієнтирів, уявлень, знань, що орієнтують та мотивують політичну діяльність і поведінку субєктів політики. Громадянське суспільство визначається, як суспільство із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних властивостей, яке спільно з державою утворює розвинені правові відносини; як суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага. З боку ж громадянського суспільства реалізуються наступні напрями діяльності: забезпечення функцій контролю над правомірністю дій органів державної влади; стимулювання громадської активності; досягнення дійового консенсусу між інститутами державної влади та широкими колами громадськості; створення позитивної соціально-психологічної атмосфери як у суспільстві в цілому, так і в його окремих сегментах; репрезентація інтересів усіх громадян як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні; контроль за розподілом привілеїв у суспільстві.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ