Політичні трансформації в Угорській Республіці на рубежі ХХ-ХХІ століть (в контексті демократичних перетворень у постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наукАналіз розвитку постсоціалістичних суспільств свідчить, що для них притаманні як загальні, спільні, так і специфічні риси й особливості політичного розвитку, що дає змогу визначити основні тенденції та напрями політичних трансформацій і одночасно виокремити специфічне і відмінне у такому розвитку. Оцінка цього визначального явища ХХ ст. важлива не тільки з позиції пояснення того, що сталося, а й з реальної потреби прогнозування розвитку надзвичайно суперечливих та неоднозначних політичних трансформацій у постсоціалістичному світі загалом і особливо в конкретних країнах, зокрема в Угорській Республіці. Хоч в історичному плані ці країни, зокрема ЦСЄ, пройшли незначний за часом шлях, досягнуте можна спробувати проаналізувати вже тепер й узагальнити тенденції їх розвитку, що дисертант й намагався зробити стосовно Угорської Республіки. Досвід сусіднього нам народу є цікавим та корисним для тих народів і країн, які йдуть шляхом політичних та економічних трансформацій і поставили за мету розбудову демократичної держави з ринковою економікою. Враховуючи необхідність здійснення комплексних наукових досліджень з питань політичних трансформацій в Угорській Республіці на рубежі ХХ-ХХІ століть у контексті демократичних перетворень, що мають місце в постсоціалістичних країнах ЦСЄ, і спираючись на результати, яких досягла вітчизняна та зарубіжна політична наука, метою дисертації є встановлення закономірностей ґенези політичної системи Угорської Республіки загалом та її основних складових - зміни форми державного устрою та управління, системи розмежування функцій влади, стратегічні пріоритети країни в зовнішній політиці, місце та роль Угорської Республіки в новій Європі.Дисертант зазначає, що політичні трансформації, які вже понад чотирнадцять років тривають в Угорській Республіці, перебувають у центрі уваги дослідників різних галузей знань, а найперше - угорських та зарубіжних політологів, істориків, економістів. Нідерхаусер у першу чергу розглядають події цих років в Угорщині в контексті перетворень, які відбувалися в Центральній та Східній Європі, та роблять висновок про те, що дії радянської адміністрації, яка “керувала” процесом насильного впровадження соціалізму в цих країнах, викликали у населення регіону обурення, яке час від часу виливалося й у збройний опір. Характерною рисою більшості праць названих науковців є дослідження політичних та економічних трансформацій у країнах ЦСЄ, у тому числі і в Угорщині, розширення НАТО, ЄС за рахунок країн ЦСЄ, а також те, як Росія повинна узгоджувати свої геополітичні інтереси в центрально-східноєвропейському регіоні з урахуванням нового статусу країн цієї частини Європи. Джерельну базу дослідження становлять Конституція, закони Угорщини, інші політико-правові акти щодо політичних трансформацій в Угорщині, інтеграції країни до НАТО та Європейського Союзу, відповідні документи і матеріали комітетів Державних Зборів Угорщини, міністерств внутрішніх справ, зовнішньої політики, Державного управління у справах національних меншин Угорщини, інших органів влади, відповідальних за здійснення політичних реформ у країні. У другому розділі - “Ґенеза політичної системи Угорської Республіки”, який складається з двох підрозділів, з метою визначення історичних, політичних, економічних, соціальних і гуманітарних причин зміни суспільно-політичної системи в Угорщині проаналізовано процес становлення соціалістичного ладу в Угорщині, дії СРСР щодо привнесення в Угорщину радянської соціалістичної моделі державного устрою.Спираючись на науково-методологічні концепції, розроблені вітчизняними і зарубіжними науковцями, у дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в аналізі політичних трансформацій в Угорській Республіці на рубежі ХХ-ХХІ століть у контексті демократичних перетворень у постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи. Визначаючи мету і завдання дослідження, автор виокремив актуальні проблеми процесу політичних трансформацій і на значному фактичному матеріалі зробив спробу встановити їхні закономірності й тенденції на сучасному етапі розвитку угорського суспільства, визначити місце і роль Угорської Республіки в новій Європі. Разом з тим, оскільки Україна визначила для себе шлях політичних, економічних реформ певною мірою схожий на угорський, це потребує глибшого вивчення і порівняння досягнутого в обох країнах, узагальнення позитивного досвіду та використання його для подальших демократичних перетворень у нашій країні на основі наявних резервів. Причину розвалу соціалістичного ладу в Угорщині варто шукати не лише в його природі, яка і за формою, і за змістом була глибоко неприйнятною для угорського народу, але й в комплексі складних суспільно-політичних проблем існування Угорщини, які накопичилися і загострилися в країні особливо розпочинаючи з 50-х років ХХ століття.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ