Політичні репресії комуністичного режиму на Північній Буковині та Хотинщині в 40-50-х рр. XX ст. - Автореферат

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукОднак це обєднання, яке обєктивно відповідало віковічним прагненням українства до Соборності, відбулося в добу сталінізму й для керівництва СРСР мало зовсім інший зміст і мету, а саме: розширення меж радянської імперії на захід, зміцнення тоталітарної системи шляхом експлуатації людських і природних ресурсів приєднаних територій. Одним з основних інструментів реалізації процесу інкорпорації західноукраїнських земель до політичної та економічної системи СРСР були масові політичні репресії проти реальної та “потенційної” опозиції. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної наукової програми, затвердженої постановами Президії Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про підготовку й видання багатотомної науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією”; є складовою частиною наукової програми кафедри історії України Чернівецького національного університету ім. визначити особливості процесу становлення репресивно-каральної системи в регіоні, висвітлити завдання, спрямованість і хід масових політичних репресій, способи фабрикації та фальсифікації справ, охарактеризувати етапи здійснення цієї політики; Для розвязання дослідницьких завдань використано методи аналізу й синтезу (під час вивчення джерел і літератури), порівняльно-історичний (для вивчення загальних закономірностей та звязків історичних подій), статистично-аналітичний (для аналізу різних за характером і значенням кількісних показників), проблемно-хронологічний (для викладу історичного матеріалу) та інші методи, поєднання яких сприяло вивченню й осмисленню невідомих до цього часу фактів, реалізації нових підходів у процесі аналізу й інтерпретації тогочасних подій.У вступі обґрунтовано актуальність теми, її звязок з науковими програмами, визначено мету та завдання, обєкт і предмет наукового пошуку, окреслено територіальні та хронологічні рамки, розкрито наукову новизну одержаних результатів, теоретичне та практичне значення, методологічні засади та методи дослідження, вказані форми апробації та структура дисертації. Вітчизняну історіографію даної проблеми можна поділити на кілька етапів - перш за все радянська історіографія, що, у свою чергу, складається з трьох періодів: доба сталінізму (20-ті - початок 50-х рр.); часи “відлиги” (початок 50-х - середина 60-х рр.); доба “застою” (середина 60-х - перша половина 80-х рр.); пострадянська “перебудовна” історіографія (друга половина 80-х - початок 90-х рр.); українська історіографія часів незалежності (початок 90-х рр. У добу “застою” спостерігалися намагання реставрації ідеології сталінізму й утвердження неосталінізму, тому на розробку теми політичних репресій було накладено табу. Курашвілі, де стверджується, що “більшість арештованих органами НКВС були звичайними кримінальними злочинцями”, а сталінізм названий “великим явищем світової історії”. У процесі підготовки дисертації були використані архівні документи партійно-державних органів СРСР та УРСР, які знаходяться в Центральному державному архіві громадських обєднань України (ЦДАГОУ), Державному архіві Чернівецької області, Державних архівів Чернівецького обласного управління Служби Безпеки України та Міністерства Внутрішніх Справ.Дослідження та аналіз умов, ходу, методів утвердження сталінського тоталітаризму на землях Північної Буковини та Хотинщини, діяльності на цих теренах радянської репресивно-каральної системи дали можливість зробити наступні висновки: 1. XX ст. на Північній Буковині й Хотинщині були одним із найважливіших чинників утвердження й функціонування тоталітарної системи, засобом реалізації політики сталінського керівництва на “радянізацію” області. Аналіз законодавчої бази та ідеологічного забезпечення політичних репресій засвідчує, що вони стали невідємною складовою державної політики й виконували кілька функцій - політичну, ідеологічну, каральну, економічну. У 1940-1941 рр. першочерговим завданням каральних органів стало очищення області від реальної чи “потенційної” опозиції і переслідування громадян за соціальним статусом або політичні переконання, а також забезпечення економічних планів - проведення націоналізації та постачання безоплатною робочою силою військово-промислового комплексу. З іншого боку, для українства єдиним шляхом позбавлення від національного й соціального гноблення, масових репресій, гарантом його фізичного виживання як етносу могла бути лише незалежна українська держава, в боротьбі за яку в досліджуваний період постраждало багато свідомих українців, у тому числі й буковинців та бессарабців.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дослідження та аналіз умов, ходу, методів утвердження сталінського тоталітаризму на землях Північної Буковини та Хотинщини, діяльності на цих теренах радянської репресивно-каральної системи дали можливість зробити наступні висновки: 1. Масові репресії 40-х - початку 50-х рр. XX ст. на Північній Буковині й Хотинщині були одним із найважливіших чинників утвердження й функціонування тоталітарної системи, засобом реалізації політики сталінського керівництва на “радянізацію” області.

2. Аналіз законодавчої бази та ідеологічного забезпечення політичних репресій засвідчує, що вони стали невідємною складовою державної політики й виконували кілька функцій - політичну, ідеологічну, каральну, економічну.

3. На різних етапах здійснення каральної політики щодо окремих категорій репресованих змінювалися пріоритети у співвідношенні між основними напрямками репресій. У 1940-1941 рр. першочерговим завданням каральних органів стало очищення області від реальної чи “потенційної” опозиції і переслідування громадян за соціальним статусом або політичні переконання, а також забезпечення економічних планів - проведення націоналізації та постачання безоплатною робочою силою військово-промислового комплексу. В 1944-1953 рр. на перший план виходить боротьба з ОУН-УПА, придушення інакодумства в середовищі інтелігенції та етнічних меншин, переслідування за релігійні переконання.

4. Виняткове значення, яке надавали каральні органи боротьбі з українським національним рухом, свідчить про те, що саме в ньому вони бачили головну загрозу для існування комуністичного режиму. З іншого боку, для українства єдиним шляхом позбавлення від національного й соціального гноблення, масових репресій, гарантом його фізичного виживання як етносу могла бути лише незалежна українська держава, в боротьбі за яку в досліджуваний період постраждало багато свідомих українців, у тому числі й буковинців та бессарабців. Для придушення українського національного руху комуністична система використовувала всю міць своєї репресивно-каральної системи, застосовуючи методи, що мали провокативний і протизаконний характер.

5. Незважаючи на загальні тенденції, характерні для всієї України, політичні репресії в краї мали свою регіональну специфіку, яка визначалася геополітичним становищем, поліетнічним складом населення, існуванням різних релігійних конфесій, розгалуженими родинними та іншими звязками громадян із закордоном, високою національною свідомістю буковинців і бессарабців та їхнім прагненням до Соборної незалежної України. Важливе місце в діяльності спецслужб посідало переслідування за релігійні переконання та репресії проти представників етнічних меншин.

6. Комуністичний тоталітарний режим призвів до величезних людських і матеріальних втрат як у цілому в Україні, так і в регіоні. На території Північної Буковини й Хотинщини в досліджуваний період було репресовано з політичних мотивів і нині реабілітовано понад 21 тис. осіб. Одними з найбільш трагічних за наслідками дій каральних органів були масові депортації населення, фабрикації справ проти невинних людей. Політичні репресії мали негативний вплив на всі сфери життя краю, значно загальмували його соціально-економічний і культурний розвиток, змінили соціальну структуру та етнічний склад населення.

7. Вивчення проблем встановлення й функціонування тоталітаризму є необхідною умовою для успішного подолання його наслідків і створення умов, за яких подібні явища більше ніколи не повторювалися.

Основні положення дисертації викладено в наступних публікаціях: 1. Мусієнко І. В. Дисципліна по-сталінськи: міфи й реальність (Указ від 26.06.40 р. і його реалізація в Чернівецькій області в 1940-1941 рр.) // Питання історії України: Збірник наукових статей. - Чернівці: Золоті литаври, 1998. - Т. 2. - С. 250-261.

2. Мусієнко І. В. Політичні репресії проти буковинців і бессарабців у Червоній армії в 1941-1945 рр. // Питання історії України: Збірник наукових статей. - Чернівці: Золоті литаври, 1999. - Т. 3. - С. 304-320.

3. Мусієнко І. Політичні репресії на Північній Буковині та Хотинщині у 1940-1941 рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 2000. - № 2-4. - С. 472-485.

4. Мусієнко І.В., Фостій І. П. Іларій Карбулицький - науковець, педагог, громадянин і мученик // Питання історії України: Збірник наукових статей. - Чернівці: Золоті литаври, 2002. - Т. 5. - С. 151-160.

5. Мусієнко І. В. Репресії проти членів румунських політичних партій та організацій на території Чернівецької області у 1940-1941 рр. // Історія України. Маловідомі імена, події, факти (Збірник статей). - Київ, 2002. - С. 611-632.

Размещено на .ru