Політичні партії як суб’єкти державної політики в сучасній Україні - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України. Науковий консультант - доктор політичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України ГРИЦЯК Ігор Андрійович, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри європейської інтеграції;Відіграючи роль посередника між громадянським суспільством і державою, політичні партії становлять частину механізму саморегуляції суспільства незалежно від того, є демократична партія джерелом тоталітаризму чи авторитаризму. Завдяки політичним партіям антагонізм, внутрішньо притаманний відносинам між суспільством і державою, утримується в безпечних для соціальної стабільності межах. У дисертаційній роботі висвітлюються результати наукових досліджень автора як провідного наукового співробітника, одержані у процесі виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР № 0199U002827) за науково-дослідними роботами кафедри державної політики та управління політичними процесами, зокрема: “Розвиток культурного потенціалу державного управління в Україні (ДР-ОК № 0101U002903), де дисертант проаналізувала витоки гендерної культури державних службовців; “Розроблення моделі і методики моніторингу взаємодії субєктів державного управління та впливу на їх діяльність політичного процесу” (ДР-ОК № 0103U006823), де вона розробила та запропонувала технологічний проект формування органами державної влади та основними субєктами громадської думки позитивного ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України; “Політико-управлінська культура державних службовців: стан, суперечності розвитку та шляхи адаптації до ЄС”(ДР-ОК № 0105U000839), де автор проаналізувала культуру партійних відносин, зокрема формування та прийняття рішень, що впливає на формування державної політики; “Державне управління в умовах політичної реформи: шляхи формування дієвої системи стримувань та противаг” (ДР-ОК № 0107U005907), де вона дослідила проблему взаємодії інститутів політичної системи у процесі розробки та реалізації державної політики; “Концептуальні засади взаємодії політики і управління” (ДР № 0108U002012), де дисертант виявила вплив політичних партій на розвиток політико-управлінських процесів, розглянула їх участь у політико-управлінській діяльності держави і запропонувала для зміцнення політичних партій України підвищити правові вимоги щодо їх діяльності, а також стимулювати їх за допомогою фінансових механізмів. Це, зокрема, діалектичний метод, який дав змогу визначити, обґрунтувати та розкрити в загальному механізмі формування та функціонування державного управління інститути, які впливають на процес творення державної політики; історичний метод, використаний для дослідження розвитку політичних партій як політичного інституту, еволюції їх субєктності у процесі розвитку державності; порівняльно-історичний метод, що дав можливість зіставити різноманітні фактори в часі і в різних обставинах з урахуванням специфіки досліджуваних обєктів; соціологічний метод, який уможливив більш точну оцінку процесів формування та взаємного впливу політичних партій і державного управління, введення цифрових критеріїв, що забезпечують математичну точність понять, зокрема таких, як “ефективність виборчої діяльності”, “значимий вплив”, “легітимність” тощо; структурно-функціональний аналіз, сутність якого полягає у виділенні елементів соціальної взаємодії, що підлягають дослідженню, і встановленні їх місця і значення (функції) для державного управління, вивченні причинно-наслідкових залежностей у взаємодії політичних партій і державної політики та їх впливі на ефективність державного управління; системно-аналітичний метод, який передбачає не тільки використання даних сучасної системології, а й урахування новітніх поглядів на систему в контексті теорії нечітких множин; метод аналізу соціальних циклів розвитку, який дав змогу дослідити еволюцію розвитку держави, обґрунтувати характерні риси та особливості якісних змін перехідних станів держави; структурно-логічне моделювання системи чинників, які визначають ефективність взаємодії політичних партій та інститутів державного управління.