Політичні орієнтації пострадянського студентства: динаміка та факторна обумовленість - Автореферат

Харківський національний університет імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукРоботу виконано у Харківському національному університеті імені В.Н. Харківський національний університет імені В.Н. Герасіна Людмила Миколаївна Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого професор кафедри соціології і політології кандидат соціологічних наук доцент Захист відбудеться 4 жовтня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Це породжує значні модифікації взаємин громадян із владою, політикою, що позначається на формуванні політичної культури різних соціальних груп, у тому числі молоді. В останні роки саме вихованці вищої школи стають обєктом інтересу як функціонерів від політики, так і науковців. У звязку з цим особливої актуальності набувають дослідження питань сприйняття студентством сфери політики, факторів, що обумовлюють вибір ним тієї чи іншої політичної позиції, ролі, яку студентська молодь відіграє у громадсько-політичному житті своєї країни, а також впливу вищої школи на процес політичної соціалізації своїх вихованців. Враховуючи актуальний соціально-політичний контекст пострадянських суспільств, у тому числі українського, серед внутрішньо-особистісних характеристик, які визначають політичну позицію та політичну участь особистості, на особливу увагу дослідників заслуговують її політичні орієнтації. Проте узагальнення наукових праць сучасних дослідників політичних орієнтацій свідчить про недостатній рівень концептуалізації даного феномену (його зведення до партійно-ідеологічних орієнтацій), відсутність аналізу його звязку з політичною культурою, політичною свідомістю, політичними установками, а також брак комплексних досліджень чинників та механізмів становлення та реалізації політичних орієнтацій.Автор доводить, що звернення до поняття “політичні орієнтації”, доцільність його використання в емпіричному дослідженні обумовлено специфікою ситуації, що склалася у пострадянських суспільствах із властивими їм нестабільністю і соціальним розмаїттям, а також особливостями життєвого етапу, на якому перебуває молодь, - етапу невизначеності, мінливості її уподобань. Розглядаючи політичну соціалізацію як невідємну частину загального процесу соціалізації особистості, автор зазначає, що у суспільствах із значним соціальним розшаруванням (до яких належить і Україна), де соціальні інтереси мають суперечливий характер, а політичні рішення по-різному відбиваються на житті різних соціальних груп, соціалізація завжди має високий ступінь політизованості. Представники ІІ кластеру, яких було умовно названо “помірними політичними оптимістами”, у порівнянні з І-м, більш скептично налаштовані щодо політики: не боячись висловлювати власні політичні погляди, вважаючи, що їхній виборчий голос має значення і вони мають можливість впливати на політичні процеси, ці респонденти не згодні з твердженнями, що держава поважає їхні політичні права, що навчання у ВНЗ надає достатні знання про політику і ці знання допомагають їм у житті. Ще більш скептично налаштованими щодо політики виявилися представники наступних двох кластерів: перші з них - представники ІІІ кластеру (19% респондентів) або “помірні політичні скептики” - скоріше згодні з твердженням, що їхній виборчий голос має значення, і не бояться висловлювати свої політичні погляди, але при цьому не вважають, що держава поважає їхні політичні права, що вони мають реальну можливість впливати на процес прийняття рішень в країні, що ВНЗ надає достатні знання про політику і ці знання допомагають їм у житті. Найбільш песимістично налаштованими щодо політики виявилися представники V кластеру (6% респондентів) - “політичні песимісти”, які не впевнені, що можуть без побоювань висловлювати власні політичні погляди, не вважають, що держава поважає їхні політичні права, що навчання у ВНЗ надає достатньо знань про політику, що ці знання допомагають їм у житті, що їхній виборчий голос має значення і вони мають реальну можливість впливати на політичні процеси.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ