Характеристика ролі репресивно-каральних органів Російської імперії у формуванні політичної лояльності інтелігенції України у другій половини ХІХ – початку ХХ століття. Вплив агітаційних кампаній царського уряду на стан суспільної свідомості еліти.
При низкой оригинальности работы "Політичні настрої інтелігенції Наддніпрянської України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Українці, розділені між Австро-Угорською та Російською імперіями, перебували під тиском обох імперій. Якщо українці, що мешкали на території Австро-Угорської імперії, особливо у Східній Галичині, мали політичну можливість боротися за національні права, то ті, що проживали у межах Російської держави, постійно перебували під тиском царату, який планомірно проводив політику русифікації. Саме русифікація була на першому плані в імперській політиці Росії щодо України другої половини ХІХ - початку ХІХ ст. Зріз політичних настроїв інтелігенції України дозволяє зрозуміти мотивацію як громадської активності, так і пасивності її представників, причини розчарування і байдужості в українському суспільстві, визначити ступінь готовності представників інтелектуальної праці до державного будівництва. Вчений висловив думку про формування своєрідної народної дипломатії внаслідок тривалих міжетнічних контактів між росіянами, поляками, євреями, білорусами, чехами, сербами, турками і татарами та українцями, яка впливала на формування політичної свідомості українських інтелектуалів.Вони зводяться до наступних положень: - характерною особливістю дослідження політичних настроїв інтелігенції України другої половини ХІХ - початку ХХ століття залишається фрагментарність. Найчастіше предметом попередніх досліджень виступали окремі сторони економічного розвитку та політичні настрої окремих громадсько-політичних діячів; політичні настрої інтелігенції України не були однозначними і залежали від рівня майнового забезпечення із визначенням основного джерела доходів і, у меншій мірі від особистої національної приналежності, а також політичної свідомості; дослідження підтвердило тезу, що відірваність багатьох представників інтелектуалів від потреб селянства та величезна різниця у рівні політичного мислення цих категорій людей, як правило, призводили до виникнення стійкого нерозуміння між ними у визначенні напрямків і перспектив власної політичної діяльності; на початку ХХ ст. з огляду на поширення революційних настроїв в українському суспільстві поширювалася ліберальна ідеологія.
Вывод
репресивний політичний інтелігенція царський
У висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження. Вони зводяться до наступних положень: - характерною особливістю дослідження політичних настроїв інтелігенції України другої половини ХІХ - початку ХХ століття залишається фрагментарність. Найчастіше предметом попередніх досліджень виступали окремі сторони економічного розвитку та політичні настрої окремих громадсько-політичних діячів;
- політичні настрої інтелігенції України не були однозначними і залежали від рівня майнового забезпечення із визначенням основного джерела доходів і, у меншій мірі від особистої національної приналежності, а також політичної свідомості;
- дослідження підтвердило тезу, що відірваність багатьох представників інтелектуалів від потреб селянства та величезна різниця у рівні політичного мислення цих категорій людей, як правило, призводили до виникнення стійкого нерозуміння між ними у визначенні напрямків і перспектив власної політичної діяльності;
- на початку ХХ ст. з огляду на поширення революційних настроїв в українському суспільстві поширювалася ліберальна ідеологія. Особливою популярністю користувалася ідея встановлення республіканської форми правління. Частина інтелігенції розглядала можливість надання Україні прав автономії. Така політична позиція була продиктована не низьким рівнем національної свідомості, а реаліями економічної дійсності;
- здійснення імперської політики уніфікації мало своїм наслідком всеохоплюючу русифікацію. Саме з середини ХІХ ст. русифікація набула системного і всеохоплюючого характеру;
- надмірне захоплення та міфологізація майбутнього соціалістичного суспільства призводили до абсолютизації радикальних настроїв та акцій;
- поширення в українському суспільстві патерналістсько-егалітарної політичної свідомості призводило до жадання «сильної руки», яка здійснила б «справедливий » переділ власності;
- формування політичних настроїв української інтелігенції в Російській імперії відбувалося кількома шляхами. Йдеться про інформацію щодо успіхів царату у різних сферах діяльності та створення у політичній свідомості населення стійкого уявлення про невідворотність покарання за антиурядові виступи. Активно використовувалися методи формування проурядових політичних уподобань шляхом «нагнітання напруженості», коли у суспільстві створювалася атмосфера страху перед можливими репресіями чи переслідуванням з боку владних органів. Важливу роль у суспільній свідомості відігравав «інститут благонадійності».
Список литературы
1. Лиса О. Соціально-економічні процеси кінця ХІХ - початку ХХ ст. та їх вплив на формування політичної свідомості української інтелігенції / О.І. Лиса // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Зб. наукових статей. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. - Т. 21-22. - С.176 - 180.
2. Лиса О.І. Політичні настрої інтелігенції України на рубежі ХХ ст.: історіографія проблеми / О.І. Лиса // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В. Сухомлинського / Історичні науки. Збірник наук. праць. - Вип.28. - Миколаїв, 2010. - С. 215 - 228.
3. Лиса О.І. Вплив державних органів Російської імперії на формування політичних настроїв представників інтелектуальної праці в Україні на рубежі ХХ ст. / О.І. Лиса // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2010. - № 2. - С.130 - 134.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
