Дослідження історії зародження концепцій інформаційного суспільства, з’ясування їх витоків та внеску відомих зарубіжних вчених у розробку політичних аспектів цих концепцій. Аналіз змісту концепцій, що стосуються проблем демократизації суспільного життя.
При низкой оригинальности работы "Політичні аспекти зарубіжних концепцій інформаційного суспільства", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ імені І. Ф.Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Корж Мирослав Олексійович, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри політології Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Зернецька Ольга Василівна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, головний науковий співробітник відділу глобалістики, геополітики та геоекономіки кандидат політичних наук Ковалевський Владислав Олегович, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Захист дисертації відбудеться «9» грудня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.181.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) політичних наук при Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) проаналізувати, уточнити та розширити теоретико-методологічні засади дослідження зарубіжних концепцій інформаційного суспільства; здійснити комплексний аналіз визначень поняття „інформаційне суспільство” та сформулювати його авторське політологічне визначення; 3) виявити особливості становлення та сутність політичних аспектів концепцій інформаційного суспільства та суміжних з ними концепцій, зокрема таких, як: „постіндустріального суспільства” Д.Белла, „інформаційного суспільства” Й.Масуди, „мережевого суспільства” М.Кастельса, „кіберкомунізму” К.Мея, „суспільства знань” П.Дракера та ін.; 5) зясувати сутність концепцій, присвячених проблемам трансформації політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства, зокрема концепцій: „метаморфоз влади” Е.Тоффлера, „інфократії” Т.Стоунєра, „netократії” О.Барда і Я.Зодерквіста та ін.; 7) здійснити порівняльний політологічний аналіз сутності й особливостей становлення наукових підходів до дослідження політичних аспектів зарубіжних концепцій інформаційного суспільства, зокрема: скептичного підходу К.Мея, критичного - Ф.Уебстера, нігілістичного - О.Барда та Я.Зодерквіста, конструктивного - П.Дракера, Й.Масуди, Т.Стоунєра та ін. суспільство демократизація інформаційний політичний Виявлено витоки та розкрито особливості зародження концепцій інформаційного суспільства та здійснено одну з перших у вітчизняній політичній науці спроб комплексного аналізу сутності й особливостей політичних аспектів зарубіжних концепцій інформаційного суспільства та суміжних з ними концепцій, зокрема: „постіндустріального суспільства” Д.Белла, „інформаційного суспільства” Й.Масуди, „мережевого суспільства” М.Кастельса, „кіберкомунізму” К.Мея, „суспільства знань” П.Дракера та ін.„Методологічні засади дослідження та визначення поняття „інформаційне суспільство” аналізуються методи, які ще не набули широкого застосування при дослідженні проблем інформаційного суспільства та його політичних аспектів. Виходячи з цього, дисертантом вперше запропоновано авторське суто політологічне визначення: „Інформаційне суспільство - це суспільство, в якому інформація, знання й інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) перетворюються на основну продуктивну силу та джерело епохальних зрушень в усіх сферах суспільного життя, зокрема в політичній, що виявляється у метаморфозах політичної влади, трансформації політичних режимів („е-демократія”), владних інститутів („е-уряд” та „е-самоврядування”), партійних („е-партія”) і виборчих систем („е-вибори” та „е-референдум”), у прискоренні переходу від представницької демократії до демократії участі, у зміцненні громадянського суспільства та посиленні інших демократичних перетворень на користь людини, суспільства і людства в цілому”. Розуміючи, що дане визначення є дещо широким, дисертант пропонує і вужчий його варіант: „Інформаційне суспільство - це суспільство, в якому інформація, знання й інформаційно-комунікаційні технології перетворюються на основну продуктивну силу та джерело епохальних зрушень в усіх сферах суспільного життя, зокрема в політичній”. „Джерельна база та ступінь наукової розробки досліджень зарубіжних концепцій інформаційного суспільства” головну увагу зосереджено на дослідженні теоретичного доробку тих відомих зарубіжних вчених, які зробили найбільший внесок у зародження й становлення концепцій інформаційного суспільства і суспільства знань та їх політичних складових, зокрема: Д.Белла, П.Дракера, М.Кастельса, Й.Масуди, Ф.Махлупа, К.Мея, О.Тоффлера, Ф.Уебстера та ін.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы