Глобалізація як один з провідних процесів світового розвитку. Сучасні тенденції світового розвитку у контексті глобалізації. Поняття та сутність глобальної політики. Глобальні соціально-економічні проблеми. Характеристики глобальних проблем людства.
Курсовая работа ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ План 1. Глобалізація як один з провідних процесів світового розвитку 2. Сучасні тенденції світового розвитку у контексті глобалізації 3. Глобальні проблеми людства 1. Глобалізація як один з провідних процесів світового розвитку Розуміння світового суспільного прогресу як явища приводить до висновку про циклічність будь-якого розвитку, який передбачає можливість і високу ймовірність наступу тимчасового відкату тих процесів, що раніше визначали хід і зміст міжнародного життя людства. Протягом останніх 25-30 років відбуваються явні ознаки дестабілізації людського суспільства у різних моделях його розвитку: невдалі реформи, які часом призводять до національних катастроф, утворення зон хаосу та регресу в різних сферах суспільного життя. Глобалізація - об’єктивний соціальний процес, завдяки якому стираються географічні кордони різних соціальних і культурних систем, і населення все більш усвідомлює зникнення цих кордонів як дане. 2. Під “глобалізацією” також розуміється розповсюдження західної моделі розвитку на решту країн планети, що фактично слугує теоретичним обґрунтуванням однополюсного (як універсального, ідеального та зручного) світового ладу. Пов’язаний з кризою світового капіталізму, переходом від економічного, індустріального суспільства до постіндустріального, інформаційного суспільства. 3. Проявляється в найбільш тісній взаємозалежності національних виробничих комплексів, обумовлений зростанням масштабів і прискореним переміщенням виробництва, товарів і послуг, фінансового капіталу. 5. Відображає в своїй об’єктивній основі загальнолюдські, регіональні, державні, колективні інтереси, інтереси особистості, а в суб’єктивно організованому і реалізуємому процесі - інтереси світової олігархії. 6. Припускає корінні зміни існуючої системи регулювання міжнародних відносин, формування глобального управління світосистемними відносинами. Екологічний підхід вбачає екологічний розподіл (нерівність використання людиною природних ресурсів); розглядає політичну екологію (екологічні конфлікти, питання екологічної справедливості, об’єднання зусиль країн для забезпечення виживання людей на планеті). Наукове розуміння глобалізації, - відзначає науковець М. Косолапов, - повинно виходити із усвідомлення спільності і відмінності групи явищ, безпосередньо суміжних з глобалізацією, і відповідного їм понятійного ряду. Саме посилення взаємних зв’язків, взаємозалежності і уразливості людей, спільнот і держав, яке отримало до кінця ХХ ст. глобальні масштаби і є основним об’єктивним змістом феномена глобалізації, яка охоплює всі основні сфери життя суспільства: економіку, політику, соціальні відносини, культуру, ідеологію і сферу відносин людства із навколишнім світом. Це, перш за все: - стабільні, довготривалі негативні екологічні наслідки господарювання людини на Землі. Перехід групи найбільш розвинених країн світу (США, Канада, Японія, низки країн Західної Європи) у стадію постіндустріального, “інформаційного суспільства” ще більше посилив розрив між країнами, різноманітність світу. Цікавою є думка канадського вченого О. Бетлера, який сучасний світ умовно поділив на три групи країн на основі рівня їх економічного розвитку. У кожного із трьох субрегіонів існують свої інтеграційні зони: в Західній Європі - Європейський союз, у Північній Америці - НАФТА, у Східній Азії - інституційно не оформлена підсистема - Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЄАН) за участю Японії та США.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
