Огляд політико-організаційних засад діяльності українських політичних партій Галичини й Буковини кінця ХІХ - початку ХХ століття. Вивчення ролі та місця етнічної більшості західноукраїнських земель в інституціоналізації політичної системи Австро-Угорщини.
При низкой оригинальности работы "Політичні актори українців Підавстрійських Галичини й Буковини: формалізація політичної участі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Політичні актори українців Підавстрійських Галичини й Буковини: формалізація політичної участіМеханізми реалізації всіх проголошених у Конституції від 21 грудня 1867 р. прав урегульовувалися двома законами від 15 листопада 1867 р. про право громадян створювати громадські обєднання і право громадян на громадські зібрання [18,с.2-3]. Особливі юридичні обмеження стосувалися організацій з політичними цілями функціонування, і були аналогічні тим, що й у законі про право громадян на створення громадських обєднань (§ ЗО). Приміром, на межі XIX XX ст. політичні партії мусили становити суттєвий сегмент політичної системи Цислейтанії: Міністерство внутрішніх справу травні 1899 р. просило намісників провінцій повідомляти «про випадки діяльності поза законами (про громадські об’ єднання і громадські зібрання. -1. М.)... як вони організовані, зокрема чи мають статут, який мусить бути відомий громадськості, і чи не став, бува, він приводом для офіційного втручання держави, адже були випадки, що не тільки соціал-демократи, а й інші «успішні» партії (клерикальні, християнсько-соціальні, радикальні) діяли поза законними інструкціями...» [14,с.215]. Крім того, нова конституційна доба Австро-Угорщини вимагала нових фігурантів, які напряму вийшли б з народу і мусили повернутися в його/їхні лона з гаслами політичної мобілізації (вимогами етнічної чи/і територіальної єдності, необхідності створення партій та рухів з домінуючими етнічними та мовними цілями тощо) [16,с.
Список литературы
політичний партія етнічний інституціоналізація
1. Буковина: історичний нарис / Відп. ред. В.М. Ботушанський / (ред.) В.М. Ботушанський. Чернівці: Зелена Буковина, 1998. 416 с.
2. Грицак Я.И. Нарис історії України: Формування модерної української нації XIX-XX ст. / Я.Й. Грицак. К. : Генеза, 1996. 360 с.
3. Добржанський О.В. Національний рух українців Буковини другої половини XIX початку XX ст. / О.В. Добржанський. Чернівці: Золоті литаври, 1999. 574 с.
4. Жерноклеєв О.С. Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890-1918 pp.) / О.С. Жерноклеєв. Івано-Франківськ : Видавничодизайнерський відділ ЩТ, 2006. 536 с.
5. Жерноклеєв О. Українська соціал-демократія в Галичині: Нарис історії (1899- 1918). Вид. 2-е, доп. / Олег Жерноклеєв. К. : Основні цінності, 2000. 168 с.
6. Кугутяк М. Історія української націонал-демократії (1918-1929) / Микола Кугутяк. K.; Івано-Франківськ : Плай, 2002. -Т.І.536 с.
7. Кугутяк М. Радикальна партія в Східній Галичині / Микола Кугутяк // Український історичний журнал. 1990. № 10. С. 55-63.
8. Павко А. До питання про формування партійно-політичної системи у Східній Галичині наприкінці XIX на початку XX століття / Анатолій Павко // Память століть.-2000.-№ 3.-С. 136-144.
9. Химка Дж.-П. Зародження польської соціал-демократії та українського радикалізму в Галичині (1860-1890)/ Джон-Пол Химка. -К.: Основні цінності, 2002. -328 с.
10. Шимов Я. Австро-Венгерская империя / Сер. «Имперское мышление» /Ярослав Шимов. М. : Изд-во «Эксмо», 2003. 608 с.
11. Hye H. P. Das politische System in der Habsburgermonarchie. Konstituonalismus, Parlamentarismus und politische Partizipation / Hans Peter Hye. Pralia : Karolinum nakladatelstvi Univerzity Karlovy, 1998. 260 S.
12. KAMMERHOFERL. DIPLOMATIEUNDPRESSEPOLITIK 1848-1918/LEOPOLDKANMIERHOFER // Die Habsburgermonarchie 1848-1918. IMAUFTRAG der Konmiission fur die Geschichte der Osterreichisch-Ungarischen Monarcliie (1848-1918) herausgegeben von Adam Wandruszka und Peter Urbanitsch. Band VI: Die Habsburgemionarchie ini System der intemationalen Beziehimgen. I. Teilband. Wien: Verlag der OSTERREICLIISCHENAKADENIIE der Wissenschaften, 1989. S. 459-495.
13. Osterreichische Parteiprogranmie 1868-1966. Hrs. und mit einer Einteilung versehen von Klaus Berchtold. Wien : Verlag fur Gescliichte und Politik, 1967. 528 S.
14. Panstwowa ustawa о prawie stowarzyszania si$ z 15 listopada 1867 r. // Dziennik Ustaw Panstwowych. -Lwow, 1867. Nr. 134. S. 2-3.
15. Panstwowaustawaoprawiezgromadzaniaz 15 listopada 1867 r. //DZIENNIKUSTAW Panstwowych. Lwow, 1867. Nr. 135. S. 2-3.
16. Panstwowa ustawa zasadnicza z 21 grudnia 1867 г. о powszeclmych prawach obywateli dla Krolestw і Krajow w Radzie Panstwa reprezentowanych // Dziennik Ustaw Panstwowych. Lwow, 1867. Nr. 142. S. 1-3.
17. SELLINV. Politik/V. Sellin//Geschischtliche Grundbegriffe. HISTORISCHESLEXIKON zur politisch-sozialen Spraehe in Deutschland, hrg. von Otto Brunner, Wemer Conze und Reinliard Koselleck, Band 4. Stuttgart, 1978. S. 789-874.
18. Urbanitsch P. Vereine und politische Mobilisierung in Ciesleithanien / Peter Urbanitsch // Anuarul Institutului de Istorie Cluj. 1994. Bd. 33. S. 107-124.
22 .Wandruszka A. Osterreichs politische Struktur. Die Entwicklimg der Parteien und politischen Bewegungen / Adam Wandruszka // Geschichte der Republik Osterreich, Iirg. von Heinrich Benedikt. Wien, 1954. S. 289-485.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
